0 Київ
Економічна поведінка президента США Дональда Трампа і політична поведінка російського президента Володимира Путіна – це два основні фактори ризику для світової економіки, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" екс-заступник голови правління НБУ, фінансист, економіст Олександр Савченко.
"Я не вірю у фінансову кризу. За останні 25 років вони відбувалися у зв'язку з глобальним зростанням цін на нафту. Араби і росіяни піднімали вартість нафти, американці і європейці друкували гроші і за них викуповували її. Через надлишок грошей банкіри починали кредитувати й інвестувати ризикові проекти. У підсумку це все призводило до фінансової кризи. Зараз нічого такого немає, тому підстав для кризи я не бачу. Головні загрози – економічна поведінка Трампа і політична поведінка Путіна. На мій погляд, це два основні фактори ризику для світової економіки", – зазначив Савченко.
На його думку, імовірний спад зростання світової економіки практично не відіб'ється на Україні.
"Прогнози зростання світової економіки не набагато зменшилися – на 0,1%. Причина полягає в торговельній війні, яку Трамп хотів розв'язати проти Китаю та Євросоюзу. І йому це частково вдалося. Але Трампа, думаю, поправили. Тому він "відіграє назад" глобальні претензії до Китаю. Ще один момент – деякий спад зростання китайської економіки. Що стосується України, то наша економіка не пов'язана зі світовою. Ми більше залежимо від сировинних ринків та цін на сировину, а не від торгівлі з Китаєм або США. Тому зменшення зростання світової економіки на Україні не сильно відіб'ється. Головний ризик для нас у такій ситуації – падіння попиту на деякі позиції українського експорту. Зокрема на метал. Також є проблема стискання фінансових ринків. А отже, у нас буде менше можливостей позичати гроші за кордоном", – підкреслив економіст.
За його словами, наразі Україна майже не одержує прямих іноземних інвестицій.
"Якщо ми будемо нормально розвиватися, то і кредити будуть надходити. Маю на увазі проведення адекватної, зрозумілої Заходу економічної та валютно-курсової політики. Поки що такого у нас немає. Тому Україна, по суті, відрізана від прямих іноземних інвестицій. Ніхто в нашу країну не інвестує. $1 млрд на рік – це рівень 90-х. Наприклад, у 1985–1988 роках до нас надходило $10–15 млрд. А зараз колективний інвестор вважає, що в Україні неадекватна економічна політика – не працюють суди, корупція, великий нелегальний сектор економіки, податки не відповідають послугам, які держава надає людям і бізнесу, низька кваліфікація чиновників, часта зміна інститутів – нема з ким домовлятися щодо довгострокових кредитів. Усі чекають, що після виборів у Нацбанку та Кабміні з'явиться професійна команда і буде нормальна економічна політика", – резюмував Савченко.
Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард 21 січня на презентації проміжного звіту World Economic Outlook на 2019 рік на Всесвітньому економічному форумі у швейцарському Давосі, заявила про збільшення ризику різкого падіння зростання світової економіки.
"Після двох років активного зростання світова економіка зростає повільніше, ніж очікувалося, і ризики зростають", – зазначила Лагард.
В оновленому звіті World Economic Outlook МВФ погіршив прогноз зростання світової економіки у 2019-му (3,5% проти 3,7% у звіті за жовтень) та у 2020 році (3,6% проти 3,7%). Прогноз на 2018 рік Фонд залишив без змін – на рівні 3,7%.
У МВФ пояснили погіршення прогнозних показників негативним упливом нових стандартів викидів вихлопних газів автомобілів на німецьких автовиробників, а також спадом внутрішнього попиту в Італії. У Фонді додали, що серед ризиків – вихід Великобританії з ЄС без угоди про умови Brexit та уповільнення зростання економіки Китаю.
