+13 Київ
Запровадження квот на сірчану кислоту призвело до монополізації ринку, їх треба скасувати. Про це заявила в коментарі порталу Politeka ексголова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна.
"Треба відмовлятися від цього квотного принципу, тому що власне тут захист національного виробника йде національному виробнику не на користь. Й іншому, не сірчаної кислоти, а всього іншого, зокрема металургам, зокрема іншим галузям. Тому від цього квотування, яке було введено, треба відмовлятися або його суттєво змінювати", – переконана вона.
Ціна на сірчану кислоту внаслідок цього зросла, що збільшило витрати, зокрема, металургійних підприємств, додала експертка.
"Набагато більше, абсолютно. Ми так і прогнозували, що так воно станеться. Сталася монополізація", – підсумувала Ляпіна.
Із 1 вересня 2018 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі Мінекономрозвитку ввела квоти на постачання сірчаної кислоти. Офіційною причиною став нібито захист вітчизняного виробника, але внаслідок введення обмежень ціни на сірчану кислоту без об'єктивних передумов зросли майже удвічі, відбулася монополізація ринку, пише "Главком".
За оцінками видання, це призвело до того, що підприємства-споживачі опинилися в заручниках у окремих посередників: ті зривають постачання, диктують економічно необґрунтовані умови, проте вибору немає – купити сірчану кислоту через квоти на імпорт можна лише в обмеженого кола постачальників, якими, як правило, є приватні компанії, а не державні підприємства, які цю сірчану кислоту виробляють.
Портал підкреслював, що експерти і представники профільних асоціацій наполягають на необхідності негайного скасування обмежень на імпорт сірчаної кислоти та олеуму для нівелювання ризиків недостатнього забезпечення підприємств-споживачів критично важливою для них сировиною, а також на створенні умов для руйнування корупційних схем, які на тлі введення квот було побудовано навколо державних підприємств – виробників сірчаної кислоти.
