$41.28 €43.46
menu closed
menu open
weather +1 Київ
languages

Лановий: Ми йдемо до дефолту. Це не прогноз, а констатація факту G

Лановий: Ми йдемо до дефолту. Це не прогноз, а констатація факту Лановий: Європейські політики не хочуть мати справу з українською владою
Фото: svoboda.org

Україні ніхто не дає кредитів за низькими відсотковими ставками, тому владі країни варто було б продовжити співпрацю із МВФ, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" екс-міністр економіки України, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий.

Україна щорічно повертає кредиторам приблизно $4 млрд у вигляді відсотків від загальної суми зовнішнього боргу. Про це виданню "ГОРДОН" заявив екс-міністр економіки України, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий, коментуючи наміри Києва завершити програму співпраці з Міжнародним валютним фондом до 2019 року.

"Ідеться про чотирирічну програму, яка практично закінчена. Усе, що нам дали, після року перерви потрібно буде починати повертати. Звісно, уряд буде розповідати, що ми і без МВФ упораємося. Але це демагогія і політиканство. Насправді усе дуже погано. Цей і попередній склади Кабміну реструктуризували комерційні борги через єврооблігації на п'ять і 12 років відповідно. І там були різко підвищені процентні ставки. До того ж ми виплачуємо гроші посередникам і премії. У підсумку ми повинні виплачувати більше ніж 8% від суми боргу. Таких ставок ніде в Європі не було. А 8% від $50 млрд зовнішнього боргу становлять $4 млрд. Тобто щороку нам доводиться повертати тільки відсотками $4 млрд", – зазначив Лановий.

На його думку, українська влада не робить жодних кроків для реального зростання економіки країни.

"Влада закладає у свої прогнози падіння курсу гривні. Вони почнуть купувати долари на внутрішньому ринку. Унаслідок цього гривня ослабне. За низькими процентними ставками Україні ніхто кредитів не дає. Тому МВФ нам дуже б знадобився. Нас поставили в дуже залежне становище. Ми стали великими зовнішніми боржниками, і це буде сильно тиснути на суверенітет країни. Напевно, комусь це вигідно. Зокрема, великим корпораціям. Ми потрапили в боргову яму і нічого не робимо, окрім підвищення тарифів. Економіка падає, а нам розповідають про зростання на 1,5%", – підкреслив економіст.

За його словами, до Революції гідності, унаслідок якої екс-президент України Віктор Янукович змушений був тікати у РФ, країна підійшла з істотними зовнішніми боргами.

"До 2010 року зовнішній борг України становив 40% від ВВП. Зараз – 80%. Практично удвічі більше. Янукович і компанія випускали облігації кожного кварталу. Вони тягнули гроші скрізь, звідки тільки можна. Де, по-вашому, взялися їхні накопичення, які вони ховають за кордоном? Вони накопичили значний борг. До революції ми підійшли з дуже складною ситуацією в плані боргів. Захід готовий був надати Україні допомогу в розмірі $25 млрд. Але з ким тут говорити? Із злодіями, корупціонерами і зрадниками батьківщини? Захід же все це бачить. Різні фонди ЄС виділили цю серйозну суму грошей. Але за фактом нам навіть $600 млн не хочуть давати. Вони розуміють, що тут усе розкрадуть. Європейські політики не хочуть мати справу з українською владою. Через зв'язки з нашими корупціонерами вони будуть принижені у своїх країнах. Ми йдемо до дефолту. Це не прогноз, а констатація факту", – резюмував Лановий.

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявляв, що наступний транш фінансової допомоги для України від МВФ у розмірі $1,9 млрд буде відкладено до кінця 2017 року. Причиною затримки стало те, що Верховна Рада не встигла провести необхідні для виділення кредиту реформи до початку літніх канікул.

Останній, п'ятий, транш фінансової допомоги було заплановано на червень–липень 2017 року.

Україна і МВФ підписали меморандум про економічну і фінансову політику, яку країна повинна проводити в межах програми співробітництва в березні 2015 року.

У квітні 2017 року Фонд виділив Україні четвертий транш на $1 млрд.

У травні у МВФ повідомили, що для завершення перегляду програми, яка стартувала у 2015 році, очікують від влади забезпечення парламентської підтримки земельної, пенсійної реформ, антикорупційних законопроектів та інтенсифікації приватизаційних процесів.

Закон про пенсійну реформу ухвалений парламентом і набуде чинності 11 жовтня.