Негативні наслідки зміцнення гривні переважно короткострокові, а переваги довгострокові – НБУ 

У 2019 році гривня суттєво зміцнилася як до долара США, так і до інших основних валют, що стало порівняно новим явищем, наслідки якого не можна охарактеризувати лише позитивно або негативно. Проте негативні наслідки ревальвації національної валюти будуть короткостроковими, ідеться в інфляційному звіті Національного банку України, який опублікували 6 лютого.

"Зміцнення курсу гривні, яке негативно впливає на цінову конкурентоспроможність експортерів та, навпаки, здешевлює імпорт, породжує побоювання щодо послаблення зовнішньої позиції України", – визнали укладачі звіту.

Наслідком ревальвації стало скорочення надходжень до бюджету.

Однак ці процеси привели до зниження вартості імпортованої сировини та інвестиційного імпорту, причому без погіршення зовнішньоторговельної позиції України, зазначають у НБУ.

У звіті названо три основні позитивні моменти, які зумовила ревальвація:

• зниження інфляції до цільового рівня 5%±1 процентний пункт. "Саме стійка і низька інфляція є необхідною передумовою довгострокового зростання, адже вона закладає необхідне підґрунтя для бізнес-планування та нарощення заощаджень", – ідеться в документі;
• швидке зниження державного й гарантованого державою боргу стосовно ВВП, що "сприяло припливу зовнішніх портфельних інвестицій у державний сектор і, у свою чергу, дало змогу знизити вартість обслуговування гривневого державного боргу, подовжити його терміновість і поліпшити валютну структуру";
• підвищення конкурентоспроможності українських компаній у залученні робочої сили. "Чим вищим є співвідношення зарплат за кордоном до зарплат в Україні, то більша зацікавленість у роботі за кордоном. В останні роки це співвідношення скорочувалося через зростання зарплат в Україні. У 2019 році ефект цього чинника посилився завдяки зміцненню гривні", – стверджують у Нацбанку.

"Ефекти від зміцнення курсу гривні у 2019 році й надалі відображатимуться на вартості імпортованих товарів і товарів із високою часткою імпорту в собівартості, а також сприятимуть зниженню інфляційних очікувань, – резюмували автори звіту. – Досвід інших країн, які успішно знизили інфляцію після запровадження режиму інфляційного таргетування та проходили період зміцнення їхніх валют, свідчить, що негативні наслідки посилення валюти за послідовної макроекономічної політики є переважно короткостроковими. У той же час переваги є довгостроковими та сприятливими для стійкого економічного зростання".

Офіційний обмінний курс гривні до долара девальвував у 2019 році на 14,5%.