Обґрунтоване стримування імпорту добрив поліпшить платіжний баланс – "Укрпромзовнішекспертиза"

Україна має проводити торговельні розслідування в межах своїх зобов'язань перед СОТ, заявив заступник директора ДП "Укрпромзовнішекспертиза" Сергій Поважнюк виданню Hubs. Так він прокоментував імовірність введення Міністерством економіки квот на імпорт добрив в Україну.

Рекомендації стосовно активізації захисних торговельних розслідувань щодо товарів, де є для цього підстави, розробила робоча група з питань розвитку промисловості, їх передали на розгляд уряду, додав експерт.

"Практику здорового протекціонізму активно використовують усі країни світу, особливо зараз, в умовах економічної кризи. Кожна вироблена в Україні тонна добрив робить багатшою країну та її громадян, оскільки генерує зарплату та податки в бюджет, на відміну від імпорту добрив, який забезпечує те саме, але в інших країнах. Обґрунтоване стримування імпорту добрив поліпшує платіжний баланс і підтримує стабільність гривні в умовах поточної кризи", – вважає він.

Як зазначають автори публікації, зараз зростає частка імпортних добрив, виробництво яких так чи інак пов'язане з економікою Росії.

"Аналіз виробників добрив, які імпортують в Україну, свідчить: вони або переробляють російські дешеві газ і аміак, або мають у структурі російських власників чи навіть є підконтрольними їм. До того ж більшість із цих власників перебуває під українськими санкціями", – ідеться у статті.

Водночас, за оцінками видання, відпускні ціни українських виробників на основні види азотних добрив (аміачну селітру, карбамід тощо) сьогодні нижчі за ціни на таку продукцію для кінцевих споживачів на суміжних ринках (Литва, Польща, Румунія). Але реалізують українські добрива українським аграріям за цінами, які є на внутрішньому ринку ЄС. Річ у тому, що українські підприємства безпосередньо аграріям продають лише 6–8% виробленої продукції, решту через брак оборотних коштів і фінансування реалізують через трейдерів. За оцінками гравців, ринок добрив в Україні контролюють торгові компанії (зокрема імпортери), закладаючи в кінцевій ціні для аграріїв розмір маржі аж до 25%, або до $30–40 на тонні, пишуть автори.

Вони роблять висновок, що між хімічними підприємствами та аграріями немає реального протистояння, а введення квот у розумних межах зможе збалансувати інтереси і тих, і інших.

25 травня портал "АПК-Інформ" повідомив, що три заводи Ostchem і "Дніпроазот" за підтримки Одеського припортового заводу ініціювали спеціальне розслідування проти імпорту азотних добрив в Україну.

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі при Міністерстві економіки планує ввести обмеження на імпорт міндобрив в Україну з Європейського союзу, Білорусі, Узбекистану та інших країн терміном на три роки, пише "Цензор.НЕТ".