Росія може збільшити транзит газу територією України через санкції проти "Північного потоку – 2" – ЗМІ 

Через затримку будівництва газогону "Північний потік – 2", пов'язану з американськими санкціями, у Росії може виникнути необхідність збільшити транзит газу територією України понад прописані в контракті обсяги. Про це пише видання "Коммерсантъ".

Не встигнувши ввести "Північний потік – 2" цього року, "Газпром" утратив приблизно 15 млрд м³ потужностей щодо транспортування. Беручи до уваги зобов'язання "Газпрому" стосовно довгострокових експортних контрактів, така ситуація може потребувати від компанії збільшити прокачування газу територією України понад погоджені в контракті на цей рік 65 млрд м³, ідеться в матеріалі видання.

"Піковий рівень відбору за всіма контрактами російської компанії в ЄС, Туреччині та на Балканах становить приблизно 650 млн м³ на добу, і, щоб забезпечити його, "Газпрому" може знадобитися ще орієнтовно 32 млн м³ на добу потужностей на території України (приблизно 11,5 млрд м³ у перерахуванні на рік). Представники України і "Нафтогазу" вже заявляли, що розраховують на додаткові обсяги транзиту, які перевищують погоджені в контракті", – зазначає "Коммерсантъ".

На практиці навряд чи європейські клієнти "Газпрому" матимуть потребу в піковому рівні відбору протягом тривалого часу за теплої зими в Європі. Окрім того, запаси в європейських сховищах наразі на рекордному рівні, а на світовому ринку спостерігають суттєвий надлишок скрапленого природного газу – конкурента російського.

У разі якщо попит раптом різко зросте через зростання споживання в Азії, несподіваного похолодання чи якихось аварій, то в "Газпрому" є дві можливості уникнути бронювання додаткових потужностей української системи: компанія може закачувати більше газу в європейські сховища або просто не виконувати заявок споживачів повністю, сплачуючи штрафи, пише видання.

"Утім, поки що реальнішою для російської компанії є проблема конкуренції зі скрапленим газом. "Газпрому", можливо, доведеться поступитися СПГ частиною ринку в Європі або погодитися на подальше зниження і так низьких цін на газ", – зазначає "Коммерсантъ".

"Північний потік – 2" – газогін, який має зв'язати Росію з Німеччиною по дну Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його спільно фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.

Влада України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

У 2018 році Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія залишалася останньою країною, яка не дозволяла. Через це оператор проєкту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії. 30 жовтня 2019 року Данське енергетичне агентство дало дозвіл на будівництво ділянки газогону "Північний потік – 2", що проходить по континентальному шельфу Данії.

У грудні 2019 року США запровадили санкції проти компаній, пов'язаних із "Північним потоком – 2". Трубоукладальник "Північного потоку – 2" швейцарська компанія Allseas після запровадження санкцій припинила роботи.

Оператор "Північного потоку – 2" 23 грудня заявляв, що прокладено вже понад 2300 км із майже 2460 км, газогін добудовано на 93%. Міністерство енергетики РФ прогнозує запуск газогону "Північний потік – 2" до кінця 2020 року.

30 грудня 2019 року стало відомо, що Україна, Євросоюз і Росія внаслідок тристоронніх перемовин підписали п'ятирічний контракт на транзит газу. Згідно з документом, мінімальні гарантовані обсяги прокачування в перший рік становитимуть 65 млрд м³ газу, а потім – по 40 млрд м³ протягом наступних чотирьох років.