"Додатковий акциз майже вбиває економіку тих проєктів, які в нас зараз є. Більше того, ми зупинили реалізацію чудових проєктів в Україні після оголошення цієї новини про потенційне введення акцизу", – повідомив операційний директор.
Він додав, що, якщо Україна введе акциз на "зелену" електроенергію, позови в міжнародний арбітраж проти країни може подати одночасно 10 компаній. За словами керівника, його компанія – найбільший інвестор в поновну енергетику України, вона вклала у проєкти приблизно пів мільярда євро. Подпругін заявив, що підписаний улітку минулого року меморандум із Кабінетом Міністрів дав зрозуміти інвесторам, що держава гарантує стабільні розрахунки з виробниками електроенергії і не допустить змін, які спричинили б скорочення прибутковості.
"Там була одна, мабуть, найсуттєвіша норма, яка стала надбанням інвесторів і саме через яку багато інвесторів погодилися піти на скорочення "зеленого" тарифу – це стабілізаційна норма, яка передбачала, що держава гарантує, що жодних негативних змін не буде вводитись у порівнянні з тим нормативним полем, яке існувало на дату підписання меморандуму та потім підписання законопроєкту №3658, – сказав він. – Ми, як інвестор, побачивши, по-перше, стабілізаційну норму, побачивши, що якимось чином почала відбуватися реалізація погашення заборгованості, повірили ще раз. І в лютому цього року прийняли рішення ще про одну інвестицію і вклали ще приблизно $70 млн у будівництво ще одного вітропарку в Україні в Одеській області".
Безпосередньо після цього рішення ситуація в галузі різко погіршилася, підкреслив операційний директор компанії.
"Ми бачимо, що меморандум і в частині погашення заборгованості не виконується. І на додаток, ця остання новина щодо нового акцизу 3,2%. Без нього ті всі регуляторні зміни, які відбулися в першому півріччі, ефективно знизили дохідність "зеленої" генерації щонайменше на 10% – за рахунок небалансів, за рахунок обмежень генерації, за рахунок відсутності погашення заборгованості… Ми наполягаємо й очікуємо, що одним із таких рішень буде недопущення прийняття додаткового акцизу", – резюмував Подпругін.
Контекст
Меморандум між урядом та інвесторами у ПДЕ передбачає забезпечення 100% виплат за вироблену "зелену" електроенергію, починаючи із серпня 2020 року.
Водночас влада хоче ввести акцизний податок на продаж "зеленої" електроенергії, зараз пропонують широкий діапазон ставки – від 3,2% до 40%, точні цифри ще обговорюють, писала 22 березня "Економічна правда".
Станом на початок травня рівень розрахунків перед інвесторами у ПДЕ в Україні становив 22%, із 22,4 млрд грн торішнього боргу держава заплатила тільки 5 млрд грн, повідомив "Главком".
"Укррудпром" проаналізував судовий реєстр і з'ясував, що станом на 7 жовтня минулого року компаній, які подали позови до ДП "Гарантований покупець", було вже понад 50, загальна сума збитку за позовними заявами на той момент перевищила 630 млн грн.
За інформацією "Главкому", позов проти України подала компанія Modus Energy, яка наразі у власності громадян Литви, про цей позов стало відомо 28 квітня 2021 року. Компанія заявила, що ДП "Гарантований покупець" змусило дочірні компанії Modus Energy підписати додаткову угоду, що передбачає скорочення доходів. Modus Energy розглядає це як ініціювання процедури розірвання договору купівлі-продажу "зеленої" енергії, який уклали до 2030 року. Позивач просить арбітражний суд визнати, що Україна порушила вимоги статей договору до Енергетичної хартії, зобов'язати країну виплатити відсотки на суми збитків, нарахованих арбітражним судом, і зобов'язати сплатити всі судові витрати.
Такі ж позови можуть подати ще до 10 інвесторів, зазначив партнер київського офісу міжнародної юридичної фірми Dentons Максим Сисоєв.
Затримання з виплатами виробникам електроенергії з поновних джерел енергії загрожують подальшому розвитку цієї галузі в Україні, зазначають в ухваленій у середині лютого резолюції Європейського парламенту.
Міжнародна торгова палата звернулася до влади України з вимогою виплатити борги за "зелену" енергію.
Законопроєкт Кабміну №5600, який вводить акциз на "зелену" енергію, зареєстрували у Верховній Раді 2 червня. У пояснювальній записці йдеться, що його мета – забезпечення збалансованості бюджетних надходжень "шляхом підвищення ефективності використання економічних ресурсів країни", а також усунення прогалин чинного законодавства. Він зараз на опрацюванні в комітеті Ради.
Співголова комітету з питань податкової політики Американської торговельної палати в Україні Михайло Поляков заявив, що запропонований Кабінетом Міністрів законопроєкт містить неприйнятні для бізнесу норми. Поляков вважає, що законопроєкт порушує принцип стабільності податкового законодавства.
Проти цього проєкту виступила також Європейська бізнес-асоціація, в організації закликали його відхилити, оскільки він перешкоджає розвитку економіки.
0 Київ
