"Міжнародні зобов'язання на сьогодні дуже чіткі. Україна має перейти на 20% електроенергії, яка має бути вироблена з відновлюваних джерел енергії. І тому, якщо ми все-таки йдемо до Євросоюзу, ми повинні це правило поважати. Іншого виходу просто немає", – нагадав політик.
Держава все ще не розрахувалася з боргами перед виробниками електроенергії з поновних джерел, зазначив він.
"З однієї сторони, держава сьогодні винна цим компаніям, приватним та іноземним інвесторам, суму понад 16 млрд грн. З іншої сторони, зараз, по суті, держава збільшує акциз. І тому з яких грошей інвестор може платити акциз, якщо держава йому винна більше ніж за рік вартість електроенергії, яка була вироблена саме з цих відновлюваних джерел енергії?" – заявив нардеп.
Кабаченко додав, що в разі, якщо у Верховній Раді ухвалять законопроєкт з акцизами, то інвестори будуть судитися з державою і це руйнує інвестиційний клімат України.
"Якщо в арбітражах буде 10 позовів, ми можемо забути про іноземні інвестиції на території України, ми можемо забути про інвестнянь, ми можемо забути про діяльність "Юкрейн Інвест", ми можемо забути абсолютно про всі можливі фонди, які ми сьогодні ще в якомусь розмірі продовжуємо все-таки залучати в економіку України", – переконаний народний депутат.
Контекст
Меморандум між урядом та інвесторами в ПДЕ передбачає забезпечення 100% виплат за вироблену "зелену" електроенергію починаючи із серпня 2020 року.
Водночас влада хоче ввести акцизний податок на продаж "зеленої" електроенергії, зараз запропоновано широкий діапазон ставки – від 3,2% до 40%, точні цифри ще обговорюють, писала 22 березня "Економічна правда".
На початок травня рівень розрахунків перед інвесторами в ПДЕ в Україні становить 22%, з 22,4 млрд грн торішнього боргу держава заплатила тільки 5 млрд грн, повідомив "Главком".
"Укррудпром" проаналізував судовий реєстр і з'ясував, що на 7 жовтня минулого року компаній, які подали позови до ДП "Гарантований покупець", було вже більше ніж 50, загальна сума збитків за позовними заявами на той момент перевищила 630 млн грн.
За інформацією "Главкому", позов проти України подала компанія Modus Energy, яка є власністю громадян Литви, про цей позов стало відомо 28 квітня 2021 року. Компанія заявила, що ДП "Гарантований покупець" змусило дочірні компанії Modus Energy підписати додаткову угоду, що передбачає скорочення доходів. Modus Energy розглядає це як ініціювання процедури розірвання договору купівлі-продажу "зеленої" енергії, укладеного до 2030 року. Позивач просить арбітражний суд визнати, що Україна порушила вимоги статей Договору до Енергетичної хартії, зобов'язати країну виплатити відсотки на суми збитків, нарахованих арбітражним судом, і зобов'язати сплатити всі судові витрати.
Такі самі позови може подати ще до 10 інвесторів, зазначив партнер київського офісу міжнародної юридичної фірми Dentons Максим Сисоєв.
Затримки з виплатами виробникам електроенергії з поновних джерел енергії загрожують подальшому розвитку цієї галузі в Україні, зазначено в ухваленій у середині лютого резолюції Європейського парламенту.
Міжнародна торгова палата звернулася до влади України з вимогою виплатити борги за "зелену" енергію.
Законопроєкт Кабміну №5600, який вводить акциз на "зелену" енергію, зареєстрували у Верховній Раді 2 червня. У пояснювальній записці вказано, що його мета – забезпечення збалансованості бюджетних надходжень "шляхом підвищення ефективності використання економічних ресурсів країни", а також усунення прогалин чинного законодавства. Він зараз перебуває на опрацюванні в комітеті Ради.
Співголова комітету з питань податкової політики Американської торговельної палати в Україні Михайло Поляков заявив, що запропонований Кабінетом Міністрів законопроєкт містить неприйнятні для бізнесу норми. Поляков переконаний, що законопроєкт порушує принцип стабільності податкового законодавства.
Проти цього проєкту виступила також Європейська бізнес-асоціація, в організації закликали його відхилити, оскільки він перешкоджає розвитку економіки.
+5 Київ
