+19 Київ
Шевченко переконаний, що на початку широкомасштабної війни рішення покрити дефіцит держбюджету за допомогою емісії, щоб економіка і здатність України оборонятися не виявилися паралізованими, було "фактично безальтернативним", оскільки порівняно з іншими методами цей – найоперативніший у критичній ситуації.
Але емісія дає змогу лише виграти час, а не розв'язати проблеми економіки і держбюджету, зауважує Шевченко. Водночас, за спостереженнями голови Нацбанку, незважаючи на поступову адаптацію економіки до роботи у воєнний час, потреба в емісії "хронічно збільшується".
"20 млрд грн у березні перетворилися на 50 млрд грн окремо у квітні і травні, а за червень здійснено монетизацію вже на 105 млрд грн", – написав Шевченко.
Фактично, зазначає голова Нацбанку, уряд дедалі більше покладається на емісію грошей, яка поступово перетворилася на основне джерело фінансування дефіциту бюджету.
Але монетизація, на думку голови регулятора, – це не той підхід, який дасть змогу економіці залишатися стійкою. Шевченко наголосив, що емісія НБУ не створює нових ресурсів в економіці, а лише перерозподіляє наявні через інфляційний податок.
Голова НБУ також додав, що емісійна гривня потрапляє на валютний ринок, де тисне на обмінний курс та резерви.
За його словами, у лютому – травні приблизно 70% "емісійних" вливань було викуплено на валютному ринку завдяки резервам, що применшує доларизацію економіки і виводить заощадження із фінансової системи країни.
Що довше зберігатиметься така тенденція, то більшим буде тиск на курс і міжнародні резерви, поступово втрачатиметься довіра до уряду, гривні та Нацбанку, застерігає Шевченко. Що більшими будуть масштаби поширення негативних очікувань, то швидше зростатимуть ціни.
"У підсумку програють усі, бо економіка без надійної грошової одиниці не має шансів на зростання чи відновлення", – попереджає голова регулятора.
Для мінімізації негативних економічних та соціальних наслідків війни, вважає Шевченко, треба використати методи оптимізації державних фінансів.
Окрім того, Шевченко заявив, що масштабне фінансування Нацбанком держбюджету України може сильно уповільнити або навіть завадити процесу приєднання країни до Євросоюзу, адже серед критеріїв у сфері монетарної політики є, зокрема, заборона прямого фінансування держсектору центробанками.
Варіант "залишити все як є", тобто не обмежувати емісії, голова Нацбанку називає найпростішим, але у перспективі – таким, що веде до кризи.
"Через руйнацію довіри в певний час керованість економікою може бути втрачена, поглибиться соціальна несправедливість. Обороноздатність країни, як і її монетарний суверенітет, буде підірвано", – прогнозує Шевченко.
Другий варіант "вольовий, але дієвий" – так його характеризує голова регулятора. Він передбачає секвестр бюджету та урізання видатків за некритичними статтями, підвищення податків на споживання, імпорт, активи, ренту. Пропонують активізувати внутрішні запозичення, зокрема завдяки підвищенню ставок за гривневими ОВДП до ринкового рівня.
Окрім того, всім представникам влади, вважає Шевченко, потрібно докладати максимум дипломатичних зусиль для ще більшого зростання обсягів міжнародної допомоги.
"Звичайно, другий варіант у короткостроковій перспективі буде болючішим для населення та бізнесу, але він принаймні відвертий і чесний", – вважає керівник Нацбанку.
Такий сценарій, резюмує Шевченко, дасть змогу знизити тиск на гривню, уникнути розгону інфляції та виснаження міжнародних резервів.
