Експерт: Іноземні виробники ліків можуть піти з України, але це не стосується унікальних препаратів 

Він зазначив, що в останні кілька годин "заглибився" в цю тему й дійшов попереднього висновку, що "поки не можна стверджувати, що регулювання фармацевтичного ринку обов'язково призведе до тотального дефіциту ліків".

"Ситуація у фармацевтичній галузі неоднозначна й потребує роз'яснень для того, щоб кожен зміг зробити власні висновки", – написав експерт.

Кулик передав інформацію міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка про те, що статистика свідчить, що ринкові механізми не працюють і саме тому довелося посилити регулювання.

"Міністр наводить наступні цифри: зростання цін на ліки українського виробництва на 26–131%, націнки за "власні торгові марки" аптечних мереж складають 50–300%. Гадаю, що будь-хто бачить постійне зростання цін в аптеках. Достатньо один раз на рік захворіти й купити препарати від застуди. І ви відчуєте різницю у вартості ліків. Ще одна причина – високі маркетингові платежі, які аптеки отримують за продаж конкретних ліків. А це призводить до того, що люди купують дорожчий препарат замість дешевшого з тією ж самою діючою речовиною", – підкреслив він.

Із цього Кулик робить висновок, що Ляшко вважає, що "є передумови для зниження цін, було б в учасників ринку бажання".

"Звісно, що відмовлятися від надприбутків ніхто не захотів навіть під час війни. Пів року консультацій між чиновниками і гравцями ринку нічого не дали. Зокрема й по [ухваленому 12 лютого у другому читанні] законопроєкту №11493. Тому державі довелося втручатися", – зазначив експерт.

За його даними, на зустрічах із бізнесом влада проговорювала різні варіанти дій для зниження цін на ліки й ухвалили, зокрема, таке (пізніше це деталізують в уряді):

• врегульовано націнки на лікарські засоби;
• заборонено практику маркетингових платежів (до моменту введення референтних цін);
• відновлено перевірку цін на ліки в аптеках;
• введені референтні ціни, Національний каталог цін.

"У цій ситуації дійсно є сенс ввести певні обмеження. Але такі, які дозволять ринку й надалі працювати. І після закінчення війни, гадаю, ці норми регуляції потрібно скасовувати. І ось ми підходимо до ключового питання: чи можливий дефіцит ліків після посилення регулювання? Експерти ринку, з якими мав розмову, стверджують, що ринок ритейлу в нас розвинутий, аптечні мережі конкурують, у нас багато виробників й імпортерів. Вірогідно, конкуренція посилиться, дефіциту на полицях в аптеках ніби все ж не буде. Чи ви думаєте, що вимога мати один дешевий препарат в аптеці може призвести до дефіциту ліків?" – написав Кулик.

На його думку, іноземні виробники частково можуть піти з українського фармацевтичного ринку, але "всі зміни торкнуться ринку ліків-генериків (аналогів оригінальних препаратів), а не унікальних, інноваційних ліків".

"І ще одна теза, яку б я у своєму попередньому тексті відкоригував. Я був не зовсім коректний, визначаючи реформу на фармринку як "реформу [нардепа від "Слуги народу" Михайла] Радуцького". Я уважно проаналізував заяви президента й новини з Банкової. Тож я б казав не про "реформу Радуцького", а про реформу [президента України Володимира] Зеленського. Запит на зниження цін на ліки та їх доступність є одним із "болів" суспільства, що позначається на суспільних настроях. Зеленський намагається перехопити у критиків цю тему й досить правильно пропонує через державне регулювання утримати доступні для пересічних громадян ціни. Людям не важливо, у кого і які націнки на ринку. Їм важливо під час війни мати змогу купити доступні та якісні ліки в аптеках", – пояснив Кулик.