Кінах: Порятунок металургії мають розглядати у площині національної й економічної безпеки 

"Гірничо-металургійний комплекс закінчив 2022 рік з падінням виробництва в середньому 70–80%, що створює передумови практично знищення цієї стратегічно важливої галузі, яка до початку війни надавала 21–22 млрд валютних надходжень і разом з АПК була одним з локомотивів нашої економіки. Питання точковими заходами не вирішиш, і на сьогоднішній день уряду разом із парламентом необхідно діяти більш погоджено та комплексно. Ми надали всі пропозиції, які дають можливість більш гнучкої політики у тарифах на транспортування, енергозабезпечення", – зазначив він.

Кінах додав, що потрібно вести роботу щодо формування транспортних коридорів, зокрема з розблокування морських портів, як це зробили із "зерновим коридором".

"Крім того, необхідно налагодити взаємодію з європейськими партнерами щодо постачання продукції через західний кордон, рішення, які б давали можливість знизити фінансове навантаження, і ми змушені підкреслити, що до сьогодні ці пропозиції так і не отримали нормативного характеру. Українському уряду необхідно діяти більш динамічно та системно, виходячи з того, що війна приймає затяжний характер, а ресурси забезпечення є дуже важливою складовою як для перемоги над ворогом, так і для життєдіяльності нашої країни", – наголосив глава УСПП.

За його словами, ці пропозиції надіслали ще наприкінці минулого року до Кабінету Міністрів, і спілка пропонувала уряду ухвалити нормативне рішення – комплексний план заходів.

"Безумовно, за участю представників Верховної Ради, тому що це вимагає, зокрема, деяких законодавчих змін. На жаль, уже закінчився січень, системного нормативного рішення уряду так і не прийнято і таке засідання не проведено. Ми будемо вимушені вже працювати щодо цієї проблеми з Офісом президента, відповідне звернення на президента вже спрямовано, бо виникає загроза практично знищення галузі, а в умовах повоєнного відновлення України безпрецедентні масштаби робіт з відновлення та модернізації інфраструктури, житла, енергетичної та транспортної інфраструктури потребуватимуть мільйони і мільйони тонн металу та металоконструкцій. Ми що, будемо імпортувати цю продукцію, маючи такі можливості в Україні? Це абсолютно неприпустимо, оскільки зачіпає економічну безпеку нашої держави", – вважає Кінах.

Він повідомив, що в галузі до повномасштабного вторгнення Росії в Україну працювало понад пів мільйона людей.

"Також ми паралельно зараз готуємо пакет пропозицій до Ради національної безпеки і оборони України для того, щоб це питання розглядалося в площині національної й економічної безпеки. Тим більше присутній суттєвий людський фактор – у галузі до початку війни працювало 530 тис. наших громадян, і підприємства були, зокрема, бюджетоутворюючими, від яких залежала і соціальна сфера та життя людей у багатьох регіонах нашої держави. Тому це питання треба розглядати не тільки як відновлення потужностей, а і як умови для того, щоб ми не втрачали людей, щоб люди могли повертатися на свою рідну українську землю. Ось ціна питання і рівень відповідальності, і ми будемо наполягати, щоб Україна мала чіткий план заходів по збереженню, відновленню цієї стратегічної галузі", – резюмував Кінах.