Міністерство економіки України приховує фінансові звіти виробників сірчаної кислоти і покриває корупційну схему, організовану завдяки введенню квот на імпорт ресурсу, заявив у своєму Facebook позафракційний народний депутат Муса Магомедов.
За словами депутата, майже два роки в Україні діє масштабна корупційна схема на ринку сірчаної кислоти, який через запровадження квот на імпорт цієї продукції повністю монополізували. Водночас незважаючи на зростання цін на ресурс на ринку, вітчизняні виробники кислоти демонструють фінансові збитки, а посередники – прибутки, що змушує підозрювати наявність корупції.
"На сьогодні схема видається досить простою. Єдині в Україні виробники сірчаної кислоти – "Сумихімпром", Східний ГЗК – мали б збільшити дохід від її продажу при зростанні ціни вдвічі та показати хоча б мінімальне поліпшення фінансових показників. На жаль, підприємства, що мають публікувати свою звітність, приховують її саме цього року, коли промисловці почали ставити все більше питань щодо ефективності введених квот. Однак чистий збиток Східного ГЗК у 2019 році склав 680 млн грн (замість 389 млн грн прибутку у 2018 році). Аналогічна ситуація у ДП "Сумихімпром" – у 2019 році збиток склав 11 млн грн", – пояснив Магомедов.
На його думку, компанії-посередники, ТОВ "Торгсервіс" і ТОВ "Хімвектор", а також імпортери сірчаної кислоти з Білорусі (ТОВ "Хімекс" і ТОВ "Захід") заробляють на цій афері.
Депутат повідомив, що надіслав запит до міністра економіки Ігоря Петрашка з вимогою надати детальну інформацію про вплив запроваджених квот на фінансові результати виробників сірчаної кислоти, розрахунки додаткових доходів, які одержали компанії-посередники, а також дані про собівартість виробництва.
Із 1 вересня 2018 року міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі Мінекономрозвитку ввела квоти на постачання сірчаної кислоти. Офіційною причиною став нібито захист вітчизняного виробника, але внаслідок введення обмежень ціни на сірчану кислоту без об'єктивних передумов зросли майже вдвічі, відбулася монополізація ринку, писав "Главком".
За оцінками видання, це призвело до того, що підприємства-споживачі опинилися в заручниках у окремих посередників: ті зривають постачання, диктують економічно необґрунтовані умови, однак вибору немає – купити сірчану кислоту через квоти на імпорт можна тільки в обмеженого кола постачальників, якими, як правило, є приватні компанії, а не державні підприємства, які цю сірчану кислоту виробляють.
Портал підкреслював, що експерти і представники профільних асоціацій наполягають на негайному скасуванні обмежень на імпорт сірчаної кислоти й олеуму для нівелювання ризиків недостатнього забезпечення підприємств-споживачів критично важливою для них сировиною, а також на створенні умов для руйнування корупційних схем, які на тлі введення квот побудували навколо державних підприємств – виробників сірчаної кислоти.