0 Київ
Однак у Нацбанку зазначили, що є "низка факторів", які можуть вплинути на термін.
У лютому регулятор уже планував протестувати цифрову гривню до кінця 2024 року, писала ЕП.
"Зокрема, потрібно враховувати готовність учасників фінансового ринку брати участь у зазначеному пілоті, а також визначити технологічного партнера, що надасть для тестування е-гривні своє технологічне рішення, яке відповідатиме вимогам Національного банку й архітектурі е-гривні, і здійснити налаштування відповідної інфраструктури", – пояснив регулятор.
Як написала ЕП, в основу цифрових гривень буде покладено технологію DLT (Distributed Ledger Technology), а протестувати їх зможуть усі охочі, адже це відбуватиметься "у відкритому середовищі із реальними користувачами та надавачами платіжних послуг".
"Ціллю пілоту є тестування е-гривні для визначення технологічних перспектив виконання функцій грошей, задоволення потреб користувачів платіжних послуг і перевірка гіпотез щодо програмованості", – додали у НБУ.
Проєкт е-гривні – електронної форми грошової одиниці України – Нацбанк розпочав 2021 року, ідеться на сайті НБУ. Третя форма грошей доповнюватиме готівкову й безготівку.
"Е-гривня може позитивно вплинути на забезпечення економічної безпеки держави, посилення монетарного суверенітету держави та спроможності Національного банку підтримувати цінову й фінансову стабільність як запоруку стійкого економічного зростання", – ідеться на сайті НБУ.
Регулятор зазначив, що наразі розглядає такі можливі варіанти використання е-гривні, від яких залежатимуть її дизайн та основні характеристики:
- е-гривня для роздрібних безготівкових платежів із можливим функціоналом "програмованих" грошей;
- е-гривня для використання у сфері, пов'язаній з обігом віртуальних активів;
- е-гривня для забезпечення можливості здійснення транскордонних платежів.
За даними ЕП, цифрову гривню можуть програмувати центральні банки, тобто ці кошти можна запрограмувати для купівлі лише певного типу продукції або оплати лише визначеного переліку послуг.
