-1 Київ
"Виклики, які були пов'язані з COVID-19, вони були і залишаються. Це і локдауни, і хвилювання за бізнес загалом, і забезпечення нашою фармацевтичною продукцією споживачів України і лікарів. Треба було зрозуміти, що відбувається з працівниками, їхньою безпекою, гарантіями виробництва. На деякі препарати попит був шаленим, він злетів дуже сильно, і потрібно було думати, яким же чином ми це гарантуємо? І це дуже цікава історія. В Україні не було так званого shortage препаратів (shortage – "брак" англійською. – "ГОРДОН"). Тиск був дуже великим: парацетамол "зріс" у 600 разів. Уявіть собі це навантаження на виробництво, це збільшення попиту, взагалі – вимоги до виробничих потужностей, складських, до сировини і всього, щоб жодного разу не було ситуації, коли парацетамолу не було в аптеках України", – зазначив він.
Шимків додав, що вчасно впроваджена цифровізація, яка вже стала філософією компанії, дала змогу, зокрема, витримати це навантаження – допомогла і віддалена робота частини співробітників, і розроблена за допомогою Microsoft система логістики для доправлення на роботу тих, хто має бути на виробництві.
Коли Індія обмежила експорт фармпрепаратів, країни Європи постраждали від цього рішення, розповів Шимків, там критично бракувало ліків. Держави ж, у яких є власне виробництво, як в Україні, не відчули цього і навіть почали експорт.
"Експорт у Європейський союз саме під час пандемії. Тому що ми мали можливість це зробити, на відміну від інших країн, у яких немає фармацевтичної індустрії, – підкреслив він. – Це ситуативна історія, тому що це створює можливості, і тому зараз є ініціатива з боку української фарміндустрії щодо просування ідеї внесення в наше DCFTA-угоду (Deep and Comprehensive Free Trade Area – Всеосяжна економічна і торгова угода. – "ГОРДОН") з Європейським союзом питання про взаємне визнання GMP-сертифікації заводів (Good Manufacturing Practice – сертифікація на відповідність належній виробничій практиці. – "ГОРДОН"). Тому що це якимось чином не потрапило в першу версію DCFTA. Це дає можливість значно прискорити експорт української продукції в європейські країни, знизити бар'єри, збільшити швидкість доступу на ринок. Українська якість виробництва відповідає всім європейським стандартам, тому що вимоги, які прописані до українського виробництва, повністю відповідають європейським. І багато людей, які приїжджають в Україну, бачать виробництво, бачать підходи до українського виробництва – і зазначають, що це європейський рівень", – підкреслив керівник.
Він вважає, що вирішення питання про європейську сертифікацію може зайняти кілька найближчих років. Азійські ринки української фарми теж цікаві, але там є потужна китайська та індійська фармацевтична промисловість і протекціонізм, зазначив Шимків, але підкреслив, що 10 виведених на ринок "Дарницею" нових продуктів від гіпертензії дуже зацікавили лікарів Близького Сходу.
