Українці не повідомляють, що на первинному рівні медичної допомоги в них беруть гроші – Нацслужба здоров'я

Українці й далі скаржитися на вимагання грошей із боку медиків, але на рівні первинної медичної допомоги скарг стало менше. Про це виконувач обов'язків голови Національної служби здоров'я України (НСЗУ) Андрій Віленський повідомив виданню "Сьогодні" в інтерв'ю, яке опублікували 5 квітня.

"Гроші, які перебувають на рахунках [медичних] закладів, можуть і повинні бути використані на підвищення зарплат лікарів. З підвищенням рівня оплати праці медиків зменшиться тягар, який накладається на кишені пацієнта. Прикладом є первинна медична допомога. Зараз ми не бачимо звернень, що на первинному рівні медичної допомоги з пацієнтів беруть гроші. Так само й екстрена допомога", – сказав він.

В.о голови НСЗУ не відкидав, що таке може бути у згаданих сферах.

"Натомість з інших видів спеціалізованої допомоги – онкологічних, стаціонарних послуг – у нас багато звернень, хоча гроші є на рахунках закладів", – зазначив Віленський.

Він проінформував, що найбільше фінансових залишків – на рахунках центрів екстреної допомоги.

"Вони додатково отримали кошти за допомогу пацієнтам з коронавірусною хворобою. Але не всі з них виконували вимогу доплачувати лікарям 300%, які безпосередньо працювали з "ковідними" хворими. Розумієте, якщо заклад платив лікарю 7 тис. грн і в нього з'явилися гроші платити більше, то не швидко керівник закладу прийде до цього. Десятки років звичка була іншою – платити мінімальну зарплату. Зараз медзаклади можуть розпоряджатися своїми коштами і приймати рішення про оплату праці. На ці рішення може впливати колектив, вносячи зміни в колективний договір. У центрах екстреної допомоги на рахунках є 100 млн і більше", – пояснив Віленський.

У листопаді 2020 року у НСЗУ повідомляли, що найвищі середньомісячні зарплати в Україні серед медпрацівників були в лікарів спеціалізованої медичної допомоги в Луганській області (10,8 тис. грн), а найнижчі – в Одеській області (7,3 тис. грн).

Медреформа в Україні почалася у квітні 2018 року. На першому етапі українці обирали сімейного лікаря і підписували з ним декларацію. Другий етап реформи мав стартувати 1 липня 2019 року, але в підсумку його запуск перенесли на 1 квітня 2020 року. Головний принцип другого етапу реформи – гроші лікарням мають розподіляти залежно від кількості послуг, які надають. Отже, більше фінансування повинні отримувати ті медзаклади, у які звертається більше пацієнтів, а лікарні з меншою кількістю пацієнтів опинилися під загрозою закриття.

5 травня 2020 року в Нацслужбі здоров'я повідомили, що відомство уклало договори з 1645 лікарнями. 954 заклади за договором із НСЗУ отримали більше фінансування, ніж раніше в межах субвенції.

Нинішній очільник МОЗ Максим Степанов неодноразово критикував другий етап медичної реформи і зазначав, що його впровадження призведе до скорочення штату лікарень. З критикою медичної реформи виступав і президент України Володимир Зеленський. Він говорив, що через новий механізм фінансування можуть звільнити приблизно 50 тис. медиків і закрити 332 лікарні.

На той час заступниця голови НСЗУ Оксана Мовчан говорила, що не розуміє, звідки взяли інформацію про 50 тис. звільнених. За розрахунками її відомства, "не покрито фінансуванням 6000–7000 осіб медичного персоналу". Що стосується закриття лікарень, то, за словами Мовчан, "президент знав, що неефективні і небезпечні для пацієнтів лікарні будуть закривати".

Степанов анонсував перегляд другого етапу реформи. Він заявив, що реформа не адаптована до українських реалій, і пообіцяв, що міністерство розробить "справедливі тарифи", за якими фінансуватимуть галузь.