-1 Київ
"Закон про промислове забруднення – це бомба сповільненої дії під українськими заводами. Чи знаєте ви, коли закінчиться війна? Настане день, коли ми видихнемо, покладемо зброю й почнемо будувати нову Україну? Не знаєте? І я не знаю. А от депутати – знають. Ну, тобто вони переконані, що за 10 років ми не просто виграємо цю війну. А й повністю відбудуємо всю промисловість", – написав він.
Олійник нагадав, що 16 липня Верховна Рада прийняла в цілому проєкт закону "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення" №11355. Він додав, що над законопроєктом "явно працювали провидці й мольфари".
"На цей проєкт чекали всі – й українські промисловці, і європейці, адже він забезпечить виконання євроінтеграційних зобов’язань України в частині імплементації Директиви 2010/75/ЄС й переходу на інтегрований дозвіл і нормативи викидів відповідно до НДТМ (найкращі доступні технології). І цей закон міг бути повністю, на 100% підтриманий бізнесом і місцевими громадами, якби не одне суттєве але – для екологічної модернізації української промисловості нардепи передбачили набагато менше часу, ніж є навіть у ЄС. Ідеться передусім про ч. 5 ст. 29 нового закону. Вона дає так званий дозвіл смерті – дозволяє працювати на установці без необхідності її модернізації строком до 10 років, але із зобов’язанням цю установку потім просто закрити", – пояснив експерт.
Він зазначив, що так цілі галузі української економіки, які за 10 років не зможуть побудувати з нуля нове виробництво, яке буде відповідати нормам ЄС, повинні будуть закритися – і вже зараз мають зобов'язатися це зробити.
"Ще раз: в умовах війни, абсолютної невизначеності й відсутності будь-якого фінансування бізнесу пропонують узяти зобов’язання за 10 років повністю перебудувати агрегати. Або – закрити. При цьому, окрім гасел і рамкових норм, законопроєкт узагалі не має жодної конкретики. Неясно, де, на яких умовах й коли український бізнес зможе отримати доступ до фінансування – наприклад, у формі кредитування, державної підтримки чи грантів, необхідних для будівництва нових сучасних потужностей. Неясно також, як вести це будування – під час воєнних дій, відключення електроенергії та її шаленої вартості, а також щоденних прильотів на виробничі майданчики", – додав Олійник.
За його словами, після 14 років дії Директиви ЄС в Європі досі є установки, які й надалі працюють за застарілими нормативами викидів.
"Хоча європейські промисловці, на відміну від наших, усіляко підтримуються державою й отримують пільгове фінансування для масштабної модернізації. Великі бізнес-асоціації неодноразово зверталися до екологічного комітету. Просили збільшити строк такого спеціального дозволу хоча б до 15 років. На жаль, безрезультатно. І замість консенсусу ми отримали цвях у домовину залишків значної кількості великих промислових підприємств, десятків тисяч працівників і цілих династій трудових колективів. До речі, більшість таких підприємств знаходяться на сході й у центрі України, на прифронтових територіях", – підкреслив голова Федерації роботодавців.
Він переконаний, що замість того, щоб зробити фокусом уваги і своєї діяльності підтримку української промисловості, створення і збереження робочих місць в Україні, екологічний комітет і ті, хто підтримав цей законопроєкт під час голосування, "підклали бомбу сповільненої дії".
"І фактично поставили в невизначеність велику кількість місцевих громад, для яких велика промисловість часто виступає містоутворюючим об’єктом", – резюмував він.
