+5 Київ
Мета законопроєкту – імплементувати в українське законодавство положення Директиви ЄС про промислові викиди. Документ передбачає впровадження "інтегрованого дозволу", який встановить для підприємств конкретні екологічні нормативи на викиди й відходи.
Металурги наголошують, що запропонований законопроєктом максимально можливий строк для переходу на нові екологічні стандарти – сім років із дня застосування висновків не є достатнім.
У пресслужбі "Метінвест" зазначають, що в нинішньому вигляді законопроєкт не є прийнятним для галузі, оскільки не враховує реальної економічної ситуації в Україні й позбавляє сектор ГМК можливостей для розвитку.
"Директивою визначено, що висновки НДТМ є орієнтиром для встановлення умов дозволів і компетентний орган може у певних випадках встановлювати менш жорсткі значення гранично допустимих викидів. Навіть після 10 років із моменту спливу строку імплементації директиви відступи є звичайним явищем і широко застосовуються в країнах – членах ЄС", – наголошують у "Метінвест".
Металурги додають, що Україна має переймати європейський досвід, оскільки ці зобов'язання вона взяла на себе під час підписання Угоди про асоціацію з ЄС, проте варто враховувати війну в Україні, яка сильно впливає на роботу металургійних підприємств, а також європейську систему підтримки бізнесу у вигляді багатомільярдних грантів на екологічну модернізацію.
"У ЄС досягненню поточного рівня викидів забруднюючих речовин у повітря передувало майже 30 років впровадження модернізаційних проєктів (профінансованих державним коштом). Підприємства країн – членів ЄС під час запровадження директиви не стикалися з викликами такого масштабу, як воєнні дії, що несуть загрозу фізичного знищення чи захоплення виробничих підприємств. З огляду на вищезазначене, "Укрметалургпром" закликає доопрацювати проєкт закону з урахуванням зауважень представників галузі та інших підприємств", – ідеться у зверненні обʼєднання.
