Суспільство

"Галузь на межі виживання". В "Інтерпайпі" закликали ввести 100-відсоткове бронювання для металургів

10 червня 2024, 16.35 Этот материал также можно прочитать на русском

Підприємства у прифронтових регіонах не зможуть вирішити проблему браку персоналу без зміни системи бронювання, переконані в "Інтерпайпі" Фото: interpipe.biz

Директор із персоналу компанії "Інтерпайп" Віталій Пахомов в інтерв'ю профільному порталу GMK Center розповів, що через специфіку системи бронювання й ситуацію на ринку праці металургійна галузь не може забезпечити себе необхідними кадрами. У найближчій перспективі це може поставити галузь на межу виживання, вважає він.

"За поточних підходів до бронювання заводи "Інтерпайпу" ризикують зупинитися через відсутність робочих рук. Уже зараз дефіцит персоналу становить 12%, а на деяких ділянках – 25%. Понад 10% робітників мобілізовано, частина людей безповоротно виїхала, решта – наслідок природної плинності персоналу, яка була й до війни", – заявив Пахомов.

За його словами, у компанії очікують, що частина працівників не вийде на зміни через посилення мобілізаційного законодавства і страх отримати повістку дорогою на роботу або додому. Окрім того, наявна схема бронювання не дає можливості компанії працювати на повну потужність.

"За законом, ми можемо забронювати не більше 50% від чисельності чинного персоналу, решту потенційно маємо "віддати" фронту. Цієї 50-відсоткової квоти бронювання металургії не вистачає. Адже з посиленням мобілізаційного законодавства ми можемо втратити більшу частину другої половини персоналу і замінити їх не зможемо. Окрім того, важливо враховувати, що 50-відсоткова бронь відноситься до загальної кількості військовозобов’язаних у компанії, до числа яких не включаються вже мобілізовані. Іншими словами, чим більше наших працівників ідуть за мобілізацією, тим менше можемо забронювати тих, хто залишився працювати", – сказав керівник.

Він наголосив, що одним із варіантів, який може допомогти підприємствам зберегти обсяги виробництва, є введення 100-відсоткового бронювання для металургійної галузі, подібного до того, яке вже застосовують для підприємств паливно-енергетичного комплексу.

"Хорошим варіантом може бути повне бронювання за певним переліком критичних професій, на які неможливо швидко перекваліфікуватися. Наприклад, перевчити стропальника або штабелювальника можна за місяць. А сталевара, машиніста верстата, токаря або оператора верстата із ЧПУ потрібно навчати до року для набуття базових навичок і кваліфікації, а для досягнення цільової кваліфікації потрібні роки", – акцентував Пахомов.

Він підкреслив, що підприємства у прифронтових регіонах не зможуть вирішити проблему браку персоналу без зміни системи бронювання. Без таких змін є ризик зниження обсягів виробництва, що негативно позначиться як на компанії, так і на державі, додав директор з персоналу "Інтерпайп".

Контекст

У березні 2024 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що Кабмін напрацьовує "справедливіший" підхід до бронювання військовозобов'язаних з урахуванням рівня заробітної плати, податкового навантаження і впливу на економіку.
Розроблення "справедливого механізму" бронювання працівників підприємств, які підпадають під військовий призов, анонсував і президент Володимир Зеленський.
У Кабінеті Міністрів України розробляли ідею бронювати від мобілізації українців, які сплачують у бюджет у вигляді податків не менше ніж 6 тис. грн на місяць, повідомляв заступник міністра цифрової трансформації з розвитку ІТ Олександр Борняков.
За даними "Української правди", Офіс президента України й ініціативна група у Верховній Раді по-різному бачать критерії для економічного бронювання від мобілізації: "Або це податки із зарплати в щонайменше 30–35 тис. грн, або 20 тис. грн доплати за працівника щомісяця".
8 травня Арахамія заявив, що зараз розглядають дві моделі економічного бронювання. "Одна модель – [відштовхуватися] від мінімальної зарплати, яка має сплачуватися, щоб податки із цієї зарплати [становили] 35 тис. грн, вистачало на мінімальну зарплату, на утримання бійця. А інша модель – коли у вас є квота, безвідносно до якої ви від індустрії працюєте", – сказав Арахамія. Він вважає, що в дискусіях з'явиться "якась модель, яка викличе найменше обурення".
30 травня джерело "РБК-Україна" в Офісі президента заявило, що в ОП відмовилися від ідеї економічного бронювання. "Генштаб побоюється, що економічне бронювання не розв’яже проблеми з нестачею кадрів, буде сприйнято як офіційний відкуп від мобілізації й лише спричинить негативну реакцію в армії", – написало видання.
10 червня член комітету ВР із питань національної безпеки, оборони й розвідки народний депутат від "Слуги народу" Федір Веніславський заявив в інтерв'ю "РБК-Україна", що Верховна Рада все-таки не відмовилася від ідеї ввести економічне бронювання від військової служби. Він додав, що ідей, як остаточно розв'язати це питання, у Ради зараз немає.