За його даними, упродовж тижня після 18 травня реалізація пального в мережі АЗС OKKO "скоротилася на 12–15% залежно від регіону".
Даниляк зазначив, що за останні дні компанії вдалося на 4% відновити продажі пального.
Загалом із початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року український ринок пального скоротився в літрах на 25%, до того ж "у перший рік війни падіння сягало 32%", а "за другий рік ринок дещо виріс".
Контекст
Після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський оголосив воєнний стан і загальну мобілізацію. Востаннє Рада продовжила воєнний стан 8 травня 2024 року – до 11 серпня.
Верховна Рада ухвалила законопроєкт про електронний реєстр військовозобов'язаних 20 січня 2024 року. Президент України Володимир Зеленський підписав його 2 квітня. Окрім того, Зеленський 2 квітня підписав закон про зниження граничного призовного віку до української армії із 27 до 25 років. Він набув чинності 4 квітня.
Законопроєкт удосконалює взаємодію між реєстрами й розширює перелік відомостей про військовозобов'язаних, що, на думку авторів, спрощує низку процедур і скорочує перелік документів для територіальних центрів комплектування (ТЦК, колишні військкомати), які мають збирати військовозобов'язані. Свої персональні дані (і зміни до них) громадяни зможуть вносити в е-кабінеті, який Міноборони презентувало у вигляді мобільного застосунку "Резерв+" 17 травня, він запрацював 18 травня.
У квітні в Україні ухвалили оновлений закон про мобілізацію, він набув чинності 18 травня. Згідно з однією з його норм, усі військовозобов'язані протягом двох місяців мають оновити для ТЦК свої персональні дані – через Центри надання адмінпослуг, електронний кабінет або прийшовши до військкомату.
17 травня Зеленський підписав закон про багаторазове збільшення штрафів за військові правопорушення, зокрема за ухилення від мобілізації.