Гриценко про вирок російського суду: Нехай собі біснуються

"У моєму розумінні, тероризм – це рейди російських диверсійних груп, які несуть вогонь і смерть на нашу землю; це збиття російським "Буком" цивільного лайнера MH17 і вбивство майже 300 невинних цивільних, у тому числі дітей; це отруєння російським "Новачком" людей на території чужих держав. Це – дійсно тероризм, і саме так його розуміють у цивілізованому світі. На жаль, тероризм цей дотепер не покараний. А те, що вони за вказівкою Кремля витворяють у своєму "військовому суді", не має жодного стосунку ні до права, ні до справедливості", – заявив Гриценко.

Він звернув увагу, що вирок забороняє йому після відбуття покарання обіймати посади в органах державної влади й місцевого самоврядування, але про яку країну йдеться, не вказано.

"Нехай собі біснуються", – підсумував Гриценко.

21 лютого Другий західний окружний військовий суд Росії заочно призначив колишньому міністру оборони України шість років колонії. Кримінальну справу про заклики до терактів, скоєних із використанням ЗМІ, розглянули протягом трьох засідань.

6 липня 2014 року Гриценко під час онлайн-конференції на сайті ТСН.ua закликав "пускати під укіс" російські потяги з бойовою технікою, що прямують на Донбас. "Противник зупиниться тоді, коли він зрозуміє, що втрати для нього неможливо виправити. Зараз поранені й убиті йдуть в українські родини. А вони мають іти й у російські родини також. І якщо підривають залізничне полотно і пускають під укіс наші потяги, точно так само російські потяги з бойовою технікою, яка підтягується, повинні йти під укіс. Потрібно діяти на території Російської Федерації. Війна – значить війна всіма доступними засобами", – заявив ексміністр.

В ефірі "112 Україна" 2 липня 2017 року, коментуючи вбивство в Києві розвідника Максима Шаповала, політик заявив, що на дії РФ потрібно відповідати аналогічно. "На кожну таку машину, яка злетіла в повітря в Києві або Маріуполі, має по дві злетіти десь у Таганрозі або Москві. Тоді це буде переконливо", – сказав він.

Гриценко був міністром оборони України з 2005-го до 2007 року. Кандидат у президенти України у 2010-му, 2014-му, 2019 роках.