+11 Київ
Тютюновий ринок в Україні потребує структурного реформування, оскільки на сьогодні на ньому є потужна картельна змова, ручне управління галуззю і тиск на незалежних операторів, написав народний депутат від "Слуги народу", заступник голови профільного комітету Ради Андрій Холодов у своєму блозі на сайті LIGA.net.
"Зважаючи на усталену на ринку ділову практику та на шкоду, яку наносить куріння здоров'ю нації, ми повинні комплексно переглянути законодавство для цього ринку та встановити такі правила, які йтимуть на користь у першу чергу державі. Проблемою №1 на ринку тютюну є картельна змова. Факт її існування встановлено Антимонопольним комітетом минулого року, на тютюнові компанії накладено штраф у 6,5 млрд грн", – написав він.
Холодов нагадав, що тютюнові компанії в судах оскаржують рішення АМКУ про накладення штрафу.
"При цьому нова влада має вже й досвід спроб політичного вирішення питання монополії – і, на жаль, цей досвід негативний. Минулого грудня уряд підписав меморандум із виробниками сигарет, яким було узгоджено відкриття ринку оптової дистрибуції сигарет та відмову виробників від монопольних схем. Минуло шість місяців – і всі зобов'язання, які на себе брав президент, виконані, а ось тютюновий картель своєї частини домовленостей не дотримується. Зрозуміло, що тютюнові виробники в Україні – міжнародні гіганти, дуже організовані, мають підтримку європейської та американської бізнес-асоціацій, використовують потужні аудиторські та юридичні компанії і хочуть диктувати "свої правила" гри на ринку", – підкреслив політик.
Він переконаний, що тепер часи змінилися і тютюновий ринок одержить нову регуляцію, монополію буде ліквідовано, а правила гри на цьому ринку мають бути однаковими для всіх.
"Зараз на тютюновому ринку існує кілька схем умовно законної мінімізації податків, які повинні бути ліквідовані. Наприклад, зароблені в Україні гроші тютюнові компанії виводять за кордон через сплату роялті, процентів і навіть благодійної допомоги. Виведення грошей по цих схемах знижує обсяг прибутків, які повинні оподатковуватися в Україні, і часто знижує навіть до нуля. Так, деякі тютюнові компанії дозволяють собі прикидатися збитковими, маючи оборот 25 і більше млрд грн щороку. Усі податківці про це добре знають, але політичної волі для усунення цих схем до цього часу не було. Я вірю, що тепер вона є. Я вірю в законопроєкт №1210, який вводить концепцію "ділової мети угод", та ефективний публічний контроль за сплатою податків виробниками сигарет", – написав Холодов.
На думку нардепа, платити податки тютюнові компанії мають там, де заробили гроші. Законопроєкт також передбачає підвищення ставки акцизного податку на стіки для електронних девайсів із 1 січня 2021 року, тоді як зараз пачка традиційних сигарет і пачка стіків коштують приблизно однаково, але акцизи на стіки у п'ять разів нижчі.
Політик зазначив, що в його законопроєкту №3016 є мета ліквідувати схему forestalling, яку зараз активно використовують виробники сигарет для мінімізації сплати акцизів.
"Що таке forestalling? Механізм досить простий: перед черговим підвищенням акцизної ставки (зазвичай перед 1 cічня кожного року) тютюнові фабрики нарощують обсяги та виробляють додаткові запаси продукції і платять акцизи до підвищення, наперед. А продають сигарети вже після 1 січня за підвищеними цінами з урахуванням збільшених акцизів. Мова йде про великі суми податків: ця ставка акцизу останні роки підвищується в середньому на 20% кожного року. Тільки через механізми forestalling держава втрачає не менше ніж 1,5–2 млрд щорічно, тоді як тютюнові компанії отримують відповідні прибутки", – написав Холодов.
