+6 Київ
Віце-президент Європейського інституту омбудсмена Ніна Карпачова у коментарі виданню "ГОРДОН" повідомила, що під час церемонії прощання з російською правозахисницею, головою Московської Гельсінкської групи Людмилою Алексєєвою намагалася обговорити з присутнім там президентом РФ Володимиром Путіним долю захоплених у Керченській протоці українських моряків, проте служба протоколу не дозволила їй цього зробити.
"Враховуючи, що очікували на приїзд високих посадових осіб РФ, аж до президента, вживали заходів безпеки. Стояли рамки в самому будинку. Людей оглядали, а потім пропускали до зали. Присутнім не зовсім сподобалося, що не можна було підійти до труни. Вона стояла на сцені, і люди могли тільки залишити квіти на краю сцени. Перед приїздом Путіна, приблизно за півгодини до закінчення церемонії, заходи безпеки посилили. Але навіть коли він з'явився, по залу продовжували ходити люди. Нікого не виганяли, всі, хто був у залі, там і залишилися. Путін поклав квіти, 10 хвилин поговорив із сином Алексєєвої Михайлом і пішов", – розповіла співрозмовниця.
За її словами, спочатку служба протоколу обіцяла надати їй можливість переговорити з Путіним.
"Коли Путін покидав залу, я пішла за ним услід і зробила спробу, відрекомендувавшись службі протоколу, поговорити з президентом РФ про наших моряків. Протокол спочатку пообіцяв надати таку можливість трохи пізніше, але не виконав цієї обіцянки. Я повернулася в зал, і тоді представник адміністрації президента, з яким мене тільки познайомила [омбудсмен РФ Тетяна] Москалькова, сказав: "Даремно ви це зробили. Є ж протокол". На що я заперечила: "Розумію, але ще є конкретне життя, яке не завжди вкладається у протокол". Він знає, чим я займаюся і для чого приїхала", – заявила Карпачова.
Смерть Алексєєвої вона назвала "величезною втратою".
"Ми познайомилися з Людмилою Алексєєвою багато років тому, у 1995 році, коли я була заступником голови комітету з прав людини парламенту України. Вона повернулася зі США й очолила Московську Гельсінську групу. Потім ми продовжили спілкування з нею, коли я була в статусі омбудсмена. Вона щиро підтримала створення такого правозахисного інституту в Україні і щедро ділилася своїми напрацюваннями щодо захисту прав людини. Це було дуже важливо. Ми з нею подружилися. Часто говорили по телефону, зустрічалися, коли я бувала в Москві. Пам'ятним був її приїзд до Києва на початку 2000-х, коли гриміла "справа одеських комсомольців". Алексєєву відрізняло те, що вона вміла йти проти влади або, коли треба було, вибудувати з владою такий діалог, який дозволив би досягти результату, на який вона розраховувала, захищаючи конкретну людину. У цьому виявлялися її гнучкість і мудрість. Її смерть – величезна втрата. Особистий внесок Алексєєвої в захист прав людини на пострадянському просторі безцінний", – підкреслила співрозмовниця.
Фото з особистого архіву Ніни Карпачової
За її словами, на церемонії вона була єдиним представником України.
"Я приїхала рано вранці в Будинок журналіста, де прощалися з Алексєєвою. Уже було там багато дипломатів, правозахисників, артистів, простих громадян – великий потік людей. Від України була я одна, тому мені дозволили попрощатися з Алексєєвою і постояти в почесній варті. Також були представники адміністрації президента РФ та опозиційні політичні діячі. Коли прийшов [опозиціонер] Олексій Навальний, усі ЗМІ переключили увагу на нього. До останнього всі очікували, що з-під варти випустять соратника Алексєєвої Льва Пономарьова, що йому дозволять із нею попрощатися. Але цього так і не сталося. Актриса Лія Ахеджакова, з якою ми поспілкувалися, мені сказала: "Чудово Ніно, що ти приїхала з України. Ми тут дуже переживаємо: чому ж ви не боретеся за моряків?" Я її заспокоїла, пояснила, що саме для цього ми і приїхали", – заявила Карпачова.
Фото з особистого архіву Ніни Карпачової
25 листопада РФ обстріляла і захопила в Чорному морі катери українських ВМС "Бердянськ" і "Нікополь", а також буксир "Яни Капу", які поверталися до Одеси після спроби пройти через Керченську протоку в Азовське море.
Російські силовики затримали 24 українських моряків, пізніше їх заарештували в кримських "судах" і перевезли в Москву. Трьох поранених українців помістили в лікарню слідчого ізолятора "Матросская тишина", інших доправили в СІЗО "Лефортово".
Усім морякам висунули обвинувачення за ч. 3 ст. 322 (незаконне перетинання кордону) Кримінального кодексу Росії.
10 грудня адвокат Микола Полозов повідомив, що про готовність захищати українських моряків заявило понад 80 адвокатів із різних регіонів РФ, але до затвердженого списку потрапили не всі.
