0 Київ
Рішення Верховної Ради України про те, чи потрібно продовжувати строк дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей", багато в чому залежатиме від позиції міжнародних партнерів, сказав спікер українського парламенту Андрій Парубій 4 серпня журналістам у Львівській області, повідомляє "Інтерфакс-Україна".
"Перед закінченням терміну цього року будемо радитися – чи є необхідність ще на рік продовжувати, чи такої потреби вже немає. Це значною мірою залежатиме і від позиції наших міжнародних партнерів. Адже зрозуміло: нам вкрай важливо утримати санкції проти Росії", – зазначив він.
Парубій нагадав, як перед продовженням строку дії закону 2017 року говорив, що це не матиме жодного впливу, бо президент РФ Володимир Путін не планував і не планує виконувати жодні угоди.
"На жаль, тоді наші колеги дуже емоційно протестували проти продовження. Цей рік продемонстрував: жодних змін не відбулося", – додав спікер.
Збройний конфлікт на сході України почався у квітні 2014 року. Бойові дії тривають між Збройними силами України та проросійськими бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей.
12 лютого 2015 року в Мінську лідери України, Росії, Франції та Німеччини Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд й Ангела Меркель під час 17-годинних переговорів погодили два документи з урегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію з виконання Мінських угод і Комплекс заходів із виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо.
Україна наполягає, що вибори на не підконтрольній Києву частині Донецької та Луганської областей мають відбутися за українським законодавством після виведення російських військових і озброєння, а також взяття під контроль українською стороною свого кордону, в іншому разі їх буде визнано грубим порушенням Мінських угод. Із цими умовами не погоджується Росія, вимагаючи перш за все амністії для бойовиків.
Закон "Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької і Луганської областей", яким продовжено на рік дію закону про особливий статус Донбасу – "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей", – набув чинності 10 жовтня 2017 року.
Ним продовжено дію закону про особливий порядок до 10 жовтня 2018 року. Цей документ діє з 18 жовтня 2014 року, проте чинності набула тільки його перша стаття, яка передбачає запровадження на три роки особливого порядку в окремих районах Донбасу, перелік яких визначено рішенням Верховної Ради.
Інші статті закону не набули чинності: про амністію та недопущення кримінального переслідування учасників подій на Донбасі; про право мовного самовизначення жителів Донбасу та можливості використання російської мови в органах державної влади і місцевого самоврядування; про участь органів місцевого самоврядування у призначенні керівників органів прокуратури і судів; про можливість укладення з органами місцевого самоврядування угод про економічний, соціальний і культурний розвиток окремих районів; про особливу державну підтримку стосовно промисловості й інфраструктури; розвиток транскордонного співробітництва окремих районів із Росією; про створення загонів народної міліції в окремих районах.
Законом визначено, що ці положення почнуть діяти з дня набуття повноважень органами місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу, обраних на позачергових виборах, проведених згідно із законодавством України.
Президент України Петро Порошенко відкидає можливість набуття чинності закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу доти, доки всі сторони конфлікту не виконають умов досягнутих у Мінську домовленостей.
Спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер заявив у липні 2018 року, що Україна опиниться в невигідній ситуації, якщо не продовжить дії закону про особливий статус Донбасу. На його думку, продовження нічого не змінить, але якщо цього не зробити, "Росія використовуватиме тимчасове зупинення дії закону як причину скаржитися на Україну".
