Політика

Румунський член ПАРЄ про дебати щодо українського закону: Представників меншин, які підтримують європейський шлях, перетворили на агентів Путіна

12 жовтня 2017, 16.26 Этот материал также можно прочитать на русском

Сьогодні ПАРЄ ухвалила резолюцію, у якій висловила стурбованість новим українським законом "Про освіту" Фото: PACE / Twitter

Депутати Угорщини та Румунії, які ініціювали ухвалення резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи щодо українського закону "Про освіту", під час дебатів у ПАРЄ заявили, що їхня позиція не є доказом їхньої "проросійськості", повідомляє "Європейська правда".

"Представників меншин, які підтримують європейський шлях, перетворили на агентів Путіна (російського президента Володимира Путіна. – "ГОРДОН")", – заявив румунський депутат Тітус Корлецян.

За словами парламентаріїв, їхню позицію неправильно трактують в Україні.

"Ви занадто активно асоціюєте це з Росією, кидаючи все в один котел... Тиск на меншини нічого доброго вам не дає. Добросусідські зв'язки з Угорщиною, Румунією, Польщею необхідні. Якщо ви будете підривати мости, це вашій країні не допоможе", – підкреслив представник Румунії Аттіла Короді.

Як пише видання, керівник угорської делегації в ПАРЄ Жольт Немет був обурений словами члена української делегації Костянтина Усова, який під час дебатів заявив, що нинішній стан вивчення української мови в місцях компактного проживання меншин становить загрозу для нацбезпеки.

"Хто представляє російські інтереси? Ми? Це жарт? Чи ті, хто підготував цю поправку? Пане Усов, може, це ви агент Кремля? З вашої промови це дуже схоже", – заявив Немет.

Він додав, що український закон "Про освіту" спрямований на викорінення тих меншин, які підтримують територіальну цілісність України.

Сьогодні ПАРЄ ухвалила резолюцію, у якій висловила стурбованість новим українським законом "Про освіту". У документі підкреслено, що новий закон тягне за собою значне скорочення прав національних меншин. Українська делегація, за винятком Мустафи Джемілєва, проголосувала проти.

5 вересня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні і в цілому закон "Про освіту". 28 вересня він набув чинності.

Документ уводить 12-річну шкільну освіту та посаду освітнього омбудсмена, а також розширює використання української мови в навчанні.

Занепокоєння щодо мовної статті в законі висловили Угорщина, Молдова, Польща, Росія, Болгарія і Греція.

26 вересня у міністерстві закордонних справ Угорщини заявили, що блокуватимуть будь-яке подальше зближення України та ЄС через закон "Про освіту".

9 жовтня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив в Ужгороді, що український закон "Про освіту" порушує принципи Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. За його словами, закон відкидає можливість діяльності угорських шкіл в Україні і відбирає право навчатися рідною мовою у школярів середніх і старших класів.