+5 Київ
18 квітня 51 нардеп вніс подання до Конституційного Суду щодо відповідності Конституції України двох положень закону "Про судоустрій і статус суддів". Про це повідомила прес-служба суду.
"Просимо відкрити конституційне провадження у справі за конституційним поданням щодо відповідності Конституції другого речення ч. 4 ст. 54, ч. 9 ст. 56 закону України "Про судоустрій і статус суддів"... Визнати їх такими, що не відповідають Конституції... Залучити до участі в конституційному провадженні уповноваженого представника суб'єктів права на конституційне подання Герасимова Ростислава Олеговича", – ідеться у зверненні.
У реченні другому ч. 4 ст. 54 закону йдеться, що "перебуваючи на посаді, суддя не може бути кандидатом на виборні посади в органах державної влади (крім судової) і органах місцевого самоврядування, а також брати участь у передвиборчій агітації".
Автори подання стверджують, що це положення є дискримінаційним і порушує права суддів на вільні вибори, позбавляючи їх пасивного виборчого права, що не відповідає ст. 8, 24, 38 і 64 Конституції. У жодному нормативно-правовому акті не визначено вичерпного переліку "виборних посад", отже, положення закону суперечить ч. 1 ст. 8 Конституції через його невідповідність принципу правової визначеності.
Ч. 9 ст. 56 закону передбачає, що "суддя до звільнення з посади або припинення його повноважень не може бути нагороджений державними нагородами, а також будь-якими іншими нагородами, відзнаками, грамотами. Суддя може бути нагороджений державними нагородами тільки за виявлену ним особисту мужність і героїзм в умовах, пов'язаних із ризиком для життя".
Автори подання заявляють, що ч. 9 ст. 56 закону не відповідає статтям 1, 8, 9, 21–24 і 92 Основного закону України і є дискримінаційною.
Закон "Про судоустрій і статус суддів", а також зміни до Конституції в частині правосуддя Верховна Рада ухвалила в червні 2016 року. Вони скасовували процедуру призначення суддів президентом на п'ятирічний строк. Також було ліквідовано вищі спеціалізовані суди, створено касаційну інстанцію, яка гарантує захист права на справедливість громадянину України. Передбачено поступове підвищення зарплатні суддів. Цей закон є частиною судової реформи, яку було запущено у 2014 році, і одним із законів, який дав змогу запустити формування антикорупційного суду.
У грудні 2016 року парламент ухвалив закон про створення Вищої ради правосуддя. Цей орган замінив Вищу раду юстиції. Рада у складі 21 члена наділена повноваженнями звільняти суддів із посади, переводити їх в інший суд, давати згоду на затримання чи арешт судді.
Перший конкурс у новий Верховний Суд розпочався в листопаді 2016-го і завершився в липні 2017 року. Учасники конкурсу пройшли професійні і психологічні тести, перевірки Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції та Громадської ради доброчесності. 29 вересня 2017 року Вища рада правосуддя рекомендувала президенту України Петрові Порошенку 111 кандидатів для призначення на посади суддів Верховного Суду. Судді склали присягу 11 листопада 2017 року.
Сьогодні в новому Верховному Суді працює 118 суддів.
Другий конкурс розпочався в серпні 2018 року і завершився в березні 2019-го. Його пройшло 78 осіб. Президенту внесено подання на 69 кандидатів для призначення суддями.
