-3 Київ
У Польщі незадоволені позицією України у питаннях, пов'язаних з історичною пам'яттю двох держав. Про це у своїй статті з посиланням на джерело у польському уряді повідомив оглядач ZN.UA Володимир Кравченко.
"У Варшаві зростає розчарування Києвом, його підходами у політиці історичної пам'яті", – сказав співрозмовник видання.
Він назвав "відразливими" слова посла України у Польщі Андрія Дещиці, який підкреслив, що поляки зможуть відновити пошукові й ексгумаційні роботи в Україні тільки після відновлення знищених українських пам'яток на території Польщі – у Пикуличах під Перемишлем і Монастирі біля Верхрати.
В уряді Польщі у відповідь заявили, що Дещиця "перейшов певну червону межу".
"У Варшаві заяви посла Дещиці викликають відразу. Це оцінка не тільки керівництва МЗС, але й польського уряду... Варшава не розмовлятиме з Києвом на умовах шантажу", – зазначив співрозмовник видання.
У жовтні 2016 року польський Сейм і Верховна Рада України ухвалили спільну Декларацію пам'яті та солідарності, яка мала покласти край історичним суперечкам. Незважаючи на це, історичне питання залишається джерелом напруженості між країнами.
26 квітня 2017 року стало відомо, що на кладовищі села Грушовичі поблизу Перемишля розібрали надгробний пам'ятник воїнам УПА. У Міністерстві закордонних справ України назвали дії щодо руйнування пам'ятника "демонстративними і провокаційними".
Український інститут нацпам'яті у травні 2017 року повідомляв, що за три роки у Польщі було зруйновано або пошкоджено 15 українських пам'ятників
Улітку 2017 року українська сторона відмовила польській у пошуку й ексгумації похованих на території України поляків.
2 листопада 2017 року міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський заявив, що Польща має намір запустити процедуру, яка не дасть змоги в'їхати в країну українцям, які демонструють антипольські погляди. У МЗС України на це відповіли, що в країні немає антипольських настроїв.
17 листопада 2017 року в Кракові відбулося засідання консультаційного комітету президентів України і Польщі. За підсумками переговорів сторони дійшли згоди зняти мораторій на проведення пошуково-ексгумаційних робіт в Україні і загальне їх відновлення, заступник глави Адміністрації Президента України Костянтин Єлісєєв та шеф канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський "погодилися з важливістю" продовження роботи двосторонньої міжурядової комісії із захисту та повернення культурних цінностей. В адміністрації польського президента Анджея Дуди заявили, що вітають скасування мораторію на проведення ексгумації поляків в Україні.
13 грудня 2017 року президент Польщі Анджей Дуда і президент України Петро Порошенко зустрілися в Харкові. Лідери дійшли висновку, що історичні питання не мають впливати на стратегічне партнерство України і Польщі, заявив Порошенко.
Дуда після зустрічі заявляв, що президенти домовилися "не робити кроків у межах чергових увічнень, які не ґрунтуються на науково перевірених доказах". Він також говорив, що увічнювати потрібно "конкретних людей, які загинули".
26 травня 2018 року фахівці Інституту національної пам'яті Польщі завершили розкопки на місці пам'ятника у Грушовичах. У Бюро пошуків та ідентифікації ІНП країни заявили, що на місці виявили цивільні одиночні поховання 16 людей – чоловіків, жінок і дітей. У бюро зазначили, що ці останки, найімовірніше, не належать воїнам УПА.
Зі свого боку секретар української Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета повідомив, що, за попередніми висновками групи українських експертів, які брали участь у розкопках, там було поховано не менш ніж трьох воїнів УПА. Він підкреслив, що пам'ятник має бути відновлено.
