У ЦВК заявили, що низьку явку пояснюють літній період та несподіванка проведення позачергових виборів до Ради для суспільства

Низьку явку на позачергових парламентських виборах 21 липня пояснює літній період, заявив на брифінгу 22 липня заступник голови Центральної виборчої комісії України Євген Радченко, передає кореспондент "ГОРДОН".

"Явка зараз становить трохи менше ніж 50% – 49,8%. Хоча для України це надзвичайно низький показник, проте потрібно брати до уваги, що це літній період, по-перше, і по-друге – це все ж позачергові вибори, які були досить несподіваними для українського суспільства", – сказав Радченко.

Він додав, що, на думку ЦВК, "це не є якоюсь великою проблемою або зміною векторів".

"Для порівняння, у 2014 році явка була 52,5%, у 2012 році – приблизно 57%... Тобто світова тенденція щодо зменшення активності виборців, на жаль, торкнулася України і зберігається", – зазначив заступник голови ЦВК.

21 липня українці голосували на позачергових виборах до Верховної Ради.

Вибори відбулися за чинним виборчим законодавством, яке передбачає змішану систему (половину депутатів обирали за пропорційною системою, другу половину – за мажоритарною), закриті партійні списки і п'ятивідсотковий прохідний бар'єр. Українці обрали 225 депутатів за списками і 199 в мажоритарних округах (26 округів розташовані на окупованій Росією території, там виборів не було).

За інформацією "Радіо Свобода", явка на позачергових виборах до Верховної Ради 2019 року стала найнижчою в історії парламентських виборів у незалежній Україні.

Згідно з даними "Національного екзитполу", що проводили Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, Київський міжнародний інститут соціології та Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, до парламенту проходять партії "Слуга народу" (44,2%), "Опозиційна платформа – За життя" (11,4%), "Європейська солідарність" (8,8%), "Батьківщина" (7,4%) і "Голос" (6,5%).

За результатами опрацювання ЦВК понад третини електронних протоколів голосування, "Слуга народу" здобуває 42,18%, "Опозиційна платформа – За життя" – 12,69%, "Європейська солідарність" – 8,7%, "Батьківщина" – 8,19% і "Голос" – 6,39% голосів виборців.