0 Київ
Голова Національного банку України Кирило Шевченко, який перебуває з візитом у США, заявив, що дати візиту місії Міжнародного валютного фонду буде відомо після вирішення низки питань, які турбують представників МВФ. Про це він заявив 11 листопада в коментарі "Голосу Америки".
"Для того щоб з'явилися дати, треба досягнути прогресу в усіх блоках питань. Якщо шляхи вирішення питань будуть напрацьовані й ми з обох сторін почнемо по них рухатися, то я в цьому питанні є оптимістом: в України є всі шанси отримати місію МВФ до кінця цього року", – сказав Шевченко.
За його словами, із МВФ обговорюють три блоки питань: рішення Конституційного Суду та антикорупційної діяльності в Україні, проєкт бюджету України на 2021 рік і роботу НБУ.
"Найбільше занепокоєння свого часу викликало рішення Конституційного Суду. Але Володимир Зеленський був передбачуваний у своїй реакції на такі виклики від Конституційного Суду. Чіткі меседжі, які надав президент, показали, що в України немає іншого шляху, й Україна буде докладати всіх зусиль для того, щоб надалі підтримувати антикорупційну інфраструктуру", – сказав голова Нацбанку.
Нову програму співпраці з Україною stand-by виконавча рада МВФ схвалила 9 червня 2020 року, ідеться про виділення $5 млрд, які планують переказати чотирма траншами. 12 червня Україна отримала $2,1 млрд першого траншу.
Міністр фінансів України Сергій Марченко заявляв, що до кінця року Україна розраховує отримати від МВФ два транші по $700 млн. Однак заступник голови Нацбанку України Дмитро Сологуб вважає, що таку можливість уже втрачено і потрібно намагатися отримати один.
Президент України Володимир Зеленський переконаний, що в нинішній ситуації економіці України потрібні гроші МВФ. "Вигідно нам, невигідно – зараз це як кров для організму людини", – пояснив він.
Шевченко заявляв, що у МВФ "є певні занепокоєння щодо антикорупційної політики".
22 жовтня Шевченко повідомив, що Нацбанк очікує на черговий транш від МВФ до кінця 2020 року.
Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за скоєння таких правопорушень.
У "Великій сімці" і Євросоюзі висловили стурбованість цим рішенням. Посол України при ЄС Микола Точицький у листі до віцепрем'єр-міністерки України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної повідомив, що рішення КСУ може стати причиною припинення безвізового режиму з Євросоюзом.
Того самого дня Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким пропонують визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить двом статтям Конституції України.
2 листопада спікер Верховної Ради Дмитро Разумков зареєстрував законопроєкт про відновлення дії окремих положень закону України "Про запобігання корупції". 3 листопада документ підтримав профільний комітет.
