Естонія не висилатиме військовозобов'язаних українців

Політика

Естонія не готує дій, спрямованих на повернення українських військовозобов'язаних чоловіків, які перебувають на її території. Про це 30 квітня заявила радниця відділу політики громадянства й міграції міністерства внутрішніх справ країни Аннелі Вікс, повідомляє ERR.

"Мобілізація – це питання, яке стосується держави та її громадян. У міністерства внутрішніх справ немає плану примусової репатріації громадян України, які законно проживають в Естонії, утекли через війну, зокрема громадян України, котрі належать до цільової групи ймовірної української мобілізації", – сказала вона.

За словами Вікс, якщо громадяни України призовного віку більше не зможуть обміняти свої прострочені паспорти на нові в посольстві України, то вони втратять можливість подорожувати. Але це не обмежить їх юридично на території Естонії.

"Відсутність чинного проїзного документа не скасовує можливості подання заяви на отримання або продовження посвідки на проживання (зокрема на підставі тимчасового захисту). Чинний порядок також допускає ідентифікацію або підтвердження особи на підставі інших доказів. Однак іноземець не може звернутися по візу за відсутності дійсного проїзного документа", – додала представниця МВС.

Станом на 26 квітня дозвіл на проживання в Естонії на підставі тимчасового захисту мало 6,5 тис. українських чоловіків віком 18–60 років, повідомив національний телеканал. Загалом, за даними станом на кінець квітня, у країні зареєструвалася як біженці приблизно 31 тис. українців.

Контекст

У листопаді 2023 року австрійське видання Exxpress писало з посиланням на дані Євростату, що від початку повномасштабної агресії РФ у Європу виїхало 650 тис. українських чоловіків призовного віку. Водночас не повідомляли, скільки серед них батьків трьох і більше дітей, осіб, які мають інвалідність І–ІІ груп, людей, котрі мають інші законні підстави для виїзду в умовах воєнного стану. Також невідомо, яку частку із цієї кількості становлять чоловіки призовного віку, котрі виїжджали з окупованих територій через країну-агресора РФ.
23 квітня стало відомо, що МЗС тимчасово зупинило всі консульські дії для громадян України призовного віку. У міністерстві уточнили, що консульські послуги відновлять із 18 травня – з урахуванням вимог нового закону про мобілізацію, який того дня набуде чинності. Документ передбачає, що для доступу до консульських послуг у повному обсязі громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років мають оновити дані військового обліку. Механізм, як це зробити з-за кордону, зараз опрацьовують держоргани. Також 23 квітня Кабмін України заборонив пересилати паспорти військовозобов'язаним чоловікам за кордон.
Рішення МЗС України тимчасово зупинити надання консульських послуг для громадян – чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном, не вплине на статус біженців у Німеччині. Про це сказав офіційний представник міністерства внутрішніх справ ФРН Максиміліан Калль на пресконференції 24 квітня, пише DW.
Про те, що Київ не просив Варшави допомогти повернути громадян України призовного віку, у яких закінчується строк дії документів, котрі дають право перебувати в Польщі, 27 квітня заявив посол України у Польщі Василь Зварич в інтерв'ю TVN24.
Влада Литви – президент Гітанас Науседа й прем'єр-міністерка Інгріда Шимоніте – підтримали ідею повернення військовозобов'язаних українців. 25 квітня міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас заявляв, що в Литві допускають допомогу Україні в поверненні чоловіків призовного віку, але механізми, як саме це робити, поки не готові.