Президентка також зазначила, що Естонія підтримує зближення України з НАТО, але "незрозуміло, коли це стане можливим".
"Потрібно спочатку дочекатися повороту історії", – сказала вона.
На запитання журналіста, чи потрібне для вступу в НАТО відновлення контролю над всією територією країни, Кальюлайд відповіла: "Абсолютно".
"Потрібне вирішення [конфлікту]. Можливо, шляхом перемовин. Рано чи пізно", – сказала вона.
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про занесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі і Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україні надали статус партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України в НАТО.
Президент США Джо Байден заявив, що російська агресія не стане перешкодою для вступу України в НАТО. Водночас на запитання, чи нададуть Україні план дій для членства в НАТО, він сказав, що "це ще треба буде побачити" і спочатку Україна має викорінити корупцію.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив у липні, що Україна хоче отримати від НАТО конкретну інформацію про перспективи приєднання до Альянсу. "Якщо Росія є причиною, не кажіть нам, що це через брак реформ", – підкреслив Кулеба.
+6 Київ
