+12 Київ
"Я можу сказати просто як громадянин. Мабуть, я як громадянин не готова ні від кого відгороджуватися стіною, якщо будуть голосувати на референдумі. Я не за прості рішення… Так, ми втратили сім років. Діти, які народилися сім років тому, вже ходять до школи у другий клас... Діти, яким було по сім років, зараз підлітки. Ми втратили багато чого ментально з нашими людьми, але ж це не означає, що ми маємо відмовлятися", – сказала вона.
Генпрокурорка України не підтримує ідеї Зеленського про "стіну" з ОРДЛО
26 червня 2021, 11:06
Этот материал также можно прочитать на русском
Фото: Ірина Венедіктова / Facebook
Від окупованих районів Донецької та Луганської областей не варто відгороджуватися "стіною", про референдум стосовно якої говорив президент України Володимир Зеленський. Таку думку генеральна прокурорка Ірина Венедіктова висловила 25 червня в ефірі телеканала "Україна 24".
Контекст
У грудні 2019 року Зеленський заявив, що його команда не буде чекати ще п'ять років, щоб урегулювати воєнний конфлікт на Донбасі. План Б з урегулювання ситуації на Донбасі – це "стіна", яка означатиме, що на території ОРДЛО буде вже не Україна, а "щось інше".
В інтерв'ю "1+1", яке вийшло 24 червня 2021 року, Зеленський сказав, що "стіна" – це повне розірвання відносин "в тому чи іншому вигляді".
"Я вважаю, що цей план може бути, але рішення про його запуск має ухвалювати народ України. Тому коли я говорив, що для нас дуже важливо вміти висловлювати свою думку і рішення, що потрібен закон про референдум, це одна із причин. Так, якщо у нас не вийде будь-яких альтернативних домовленостей зі Сполученими Штатами, Росією, окремо з Європою і паралельно нормандський формат – буде він працювати чи ні – якщо все це не вдасться, то за стіну голосуватиме народ України", – додав президент.
У 2014 році, відразу після анексії Криму, Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази.
Про готовність будувати стіну між тимчасово окупованим Донбасом і підконтрольною Києву територією говорив глава Офісу президента Андрій Єрмак (тоді був помічником Зеленського) перед самітом "Нормандської четвірки" в Парижі 5 грудня 2019-го. Він говорив, що це можливо, якщо переговори в нормандському форматі в Парижі будуть безуспішними.
Пізніше голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давид Арахамія назвав метафорою слова Єрмака про стіну на Донбасі. "Це найгірший сценарій із тих, які розглядають", – уточнив він.
9 грудня 2019 року відбувся саміт лідерів "Нормандської четвірки". У його підсумковому комюніке написано, що сторони домовилися про припинення вогню, відкриття нових пунктів пропуску, обмін утримуваними особами за формулою "всіх на всіх" до 31 грудня 2019 року, розведення сил і засобів на трьох нових ділянках на Донбасі, продовження на рік дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей" і розширення мандата спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Домовленості виконали частково.
Уже в листопаді 2020 року спікер української делегації в тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі Олексій Арестович говорив, що основна теза альтернативного плану, який обговорюють неофіційно, – введення миротворців на тимчасово окуповані території.
Матеріали за темою
Бульвар
