Генпрокурорка України не підтримує ідеї Зеленського про "стіну" з ОРДЛО

Політика

Від окупованих районів Донецької та Луганської областей не варто відгороджуватися "стіною", про референдум стосовно якої говорив президент України Володимир Зеленський. Таку думку генеральна прокурорка Ірина Венедіктова висловила 25 червня в ефірі телеканала "Україна 24".

"Я можу сказати просто як громадянин. Мабуть, я як громадянин не готова ні від кого відгороджуватися стіною, якщо будуть голосувати на референдумі. Я не за прості рішення… Так, ми втратили сім років. Діти, які народилися сім років тому, вже ходять до школи у другий клас... Діти, яким було по сім років, зараз підлітки. Ми втратили багато чого ментально з нашими людьми, але ж це не означає, що ми маємо відмовлятися", – сказала вона.

Контекст

У грудні 2019 року Зеленський заявив, що його команда не буде чекати ще п'ять років, щоб урегулювати воєнний конфлікт на Донбасі. План Б з урегулювання ситуації на Донбасі – це "стіна", яка означатиме, що на території ОРДЛО буде вже не Україна, а "щось інше".
В інтерв'ю "1+1", яке вийшло 24 червня 2021 року, Зеленський сказав, що "стіна" – це повне розірвання відносин "в тому чи іншому вигляді".
"Я вважаю, що цей план може бути, але рішення про його запуск має ухвалювати народ України. Тому коли я говорив, що для нас дуже важливо вміти висловлювати свою думку і рішення, що потрібен закон про референдум, це одна із причин. Так, якщо у нас не вийде будь-яких альтернативних домовленостей зі Сполученими Штатами, Росією, окремо з Європою і паралельно нормандський формат – буде він працювати чи ні – якщо все це не вдасться, то за стіну голосуватиме народ України", – додав президент.
У 2014 році, відразу після анексії Криму, Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази.
Про готовність будувати стіну між тимчасово окупованим Донбасом і підконтрольною Києву територією говорив глава Офісу президента Андрій Єрмак (тоді був помічником Зеленського) перед самітом "Нормандської четвірки" в Парижі 5 грудня 2019-го. Він говорив, що це можливо, якщо переговори в нормандському форматі в Парижі будуть безуспішними.
Пізніше голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давид Арахамія назвав метафорою слова Єрмака про стіну на Донбасі. "Це найгірший сценарій із тих, які розглядають", – уточнив він.
9 грудня 2019 року відбувся саміт лідерів "Нормандської четвірки". У його підсумковому комюніке написано, що сторони домовилися про припинення вогню, відкриття нових пунктів пропуску, обмін утримуваними особами за формулою "всіх на всіх" до 31 грудня 2019 року, розведення сил і засобів на трьох нових ділянках на Донбасі, продовження на рік дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей" і розширення мандата спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Домовленості виконали частково.
Уже в листопаді 2020 року спікер української делегації в тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі Олексій Арестович говорив, що основна теза альтернативного плану, який обговорюють неофіційно, – введення миротворців на тимчасово окуповані території.