Політика

Глава МЗС Литви: Зараз важливо стежити за кроками РФ. Санкції можуть бути одним зі способів стримування

19 квітня 2021, 19.53 Этот материал также можно прочитать на русском

Ландсбергіс: Ми не маємо себе обманювати. Те, що відбувається на сході України, – це не просто напад на цю країну Фото: EPA

Санкції проти Росії можуть бути одним зі способів її стримування, вважає міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс. Про це він заявив 19 квітня під час відеоконференції Ради Євросоюзу із закордонних справ, повідомляє пресслужба МЗС Литви.

У відомстві повідомили, що під час заходу говорили, зокрема, про агресивні дії Росії проти України і глави МЗС країн Євросоюзу заявили про "рішучу підтримку суверенітету України та обговорили можливу спільну відповідь ЄС на агресію Росії".

Ландсбергіс зазначив, що Росія нарощує війська на кордоні з Україною, порушує режим припинення вогню, проводить кампанію з дезінформації та інші провокації, і це, за його словами, підтверджує, що Москва "не зацікавлена ні в пошуках мирного врегулювання конфлікту, ні в дотриманні міжнародних зобов'язань".

"Ми не маємо себе обманювати. Те, що відбувається на сході України, – це не просто напад на цю країну. Це напад на всіх нас, наші цінності і демократичний світ. Росія намагається підірвати довіру до наших зобов'язань перед партнерами. Зараз дуже важливо стежити за подальшими кроками Росії. Наша відповідь не менш важлива. Санкції можуть бути одним із можливих способів стримування", – сказав він.

Дипломат підкреслив, що країни – члени ЄС "мають разом чітко дати зрозуміти Росії, що її агресія проти суверенної держави матиме серйозні наслідки". Він подякував міністру закордонних справ України Дмитрові Кулебі за запрошення відвідати Донбас і закликав колег "скористатися можливістю, виявити солідарність з Україною і побачити ситуацію на власні очі".

Також глава МЗС Литви висловився стосовно реформ в Україні. Він похвалив "значний прогрес" України в цьому питанні і закликав ЄС посилити підтримку системних реформ, особливо антикорупційної і судової.

"Важливо забезпечити стійкість довгострокових реформ, особливо тих, які спрямовані на зміцнення верховенства права. ЄС має запропонувати Україні стимули, передбачені в Угоді про асоціацію, ухвалити ініціативи щодо поглиблення інтеграції, які приведуть до поступової інтеграції України у внутрішній ринок ЄС. Це важливий стимул для реформ", – заявив він.

Ландсбергіс запросив представників країн ЄС на Конференцію з питань реформ в Україні, яка відбудеться у Вільнюсі 7–8 липня.

Окрему увагу дипломат приділив питанню окупації Росією Криму, вказавши на посилення мілітаризації півострова, "катастрофічну ситуацію з правами людини, вкрай тривожні погрози Росії закрити частину Чорного моря в районі Керченської протоки для іноземних суден", і підкреслив важливість Кримської платформи як міжнародного формату для забезпечення довгострокового бачення деокупації Криму.

Контекст

Глави МЗС країн ЄС провели відеоконференцію 19 квітня. Однією з тем була ситуація в Україні. Також відбувся неформальний обмін думками з Кулебою. Український міністр запропонував ЄС покроковий план дій для стримування Москви, який передбачає розроблення нового пакета секторальних санкцій і його введення в разі ескалації ситуації. За словами глави української дипломатії, персональних санкцій уже недостатньо.
Відразу після анексії Криму у 2014 році Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази. За даними ООН, за час конфлікту загинуло щонайменше 13 тис. осіб.
Після анексії Криму і початку агресії на Донбасі у 2014 році США, країни Євросоюзу і низка інших країн ввели санкції проти Росії. Санкційні пакети неодноразово розширювали і продовжували.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню.
На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. 1 квітня в Офісі президента України поінформували, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню більше ніж 570 разів.
Наприкінці березня ЗМІ та очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку в Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною.
30 березня головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території через введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
РФ стягнула до кордону з Україною щонайменше 89 тис. військових, до 20 квітня їх кількість зросте до 110 тис., говорив 14 квітня начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов. За його даними, 20 квітня процес стягування військ РФ може закінчитися.
Влада РФ на тлі загострення ситуації оголосила про контрольну перевірку військ. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 13 квітня сказав, що Росія за три тижні перекинула до "західних кордонів" дві армії і три з'єднання повітряно-десантних військ, усіх їх залучать до навчань, які завершаться протягом 14 днів.
Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель заявив 19 квітня, що чисельність російських військ на кордоні з Україною та в окупованому РФ Криму сягнула понад 150 тис. осіб.