+15 Київ
"Вулицю Винниченка у Львові потрібно перейменувати. [...] Багато істориків наголошують, що він – прихильник автономії України у складі Росії, критикував політиків-самостійників, зокрема Миколу Міхновського, неодноразово конфліктував із Симоном Петлюрою щодо самостійництва, був відвертим противником створення української армії, був переконаним комуністом і навіть організував у Відні закордонну групу українських комуністів", – написав Козицький.
Він також стверджує, що Винниченко "після того, як більшовики окупували Україну, активно співпрацював із московською владою, навіть будучи за кордоном", і що "його утопічні заклики до московської влади щодо українізації й літературний спадок є неспівставними з тією шкодою, якої він заподіяв українській державності в період перших визвольних змагань".
Голова ОВА зазначив, що на вулиці Винниченка розташоване приміщення обладміністрації, а перейменувати вулицю має повноваження міська влада Львова.
"Топоніми – це частина інформаційної безпеки держави, це ідеологічні маркери, на яких виростають наші діти. Допускати далі існування тих, які вшановують ворогів української державності та колаборантів, ми не маємо права", – заявив Козицький.
Він закликав українців пропонувати свою назву для вулиці.
У коментарях до допису Козицького з'явилися критичні висловлювання про його позицію щодо Винниченка.
"Вулиці Богдана Хмельницького також підлягають перейменуванню! 1. Він не мав українського громадянства. 2. Прихильник автономії України у складі Речі Посполитої. У складі країни, якої не існує, це немислимо! 3. Був праворадикалом, організовував єврейські погроми. 4. Пішов на угоду з Москвою без референдуму. 5. Погано виховав сина", – зазначив письменник і журналіст Богдан Логвиненко.
"А вулицю [Івана] Франка й університет також перейменовувати потрібно? Як на мене, той був більшим комуністом, Максиме Козицький?" – запитав дописувач Іван Перетятко.
Також коментатори запитували в голови ОВА Козицького, чи треба зносити пам'ятник історику, колишньому голові Центральної Ради УНР Михайлові Грушевському, і згадували про самого Петлюру, до якого "багато питань, як на то пішло", бо він, зокрема, "здав полякам" Західноукраїнську Народну Республіку.
