0 Київ
Інтерв'ю записали через Skype, воно тривало півтори години.
Під час інтерв'ю Каспаров розповів засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону, як емігрував у США і чи збирається повертатися до Росії, про те, коли, на його думку, президент РФ Володимир Путін піде з влади і яке майбутнє чекає на Олександра Лукашенка, який називає себе президентом Білорусі, про те, чи підтримав рішення російського опозиціонера Олексія Навального повернутися в Росію, хто стоїть за його отруєнням "Новачком" та вбивством іншого російського опозиціонера Бориса Нємцова, про те, кого вважає сильнішим у шахах – Анатолія Карпова, Віктора Корчного, Вішванатана Ананда, Володимира Крамника, Магнуса Карлсена чи себе, а також про те, чим зараз займається, і про свою сім'ю.
"Це улюблена метафора у вільному світі, в американській та європейській пресі, – "Путін грає у шахи, а наші лідери... – далі підставляйте прізвище – грають у шашки". Я завжди щодо цього сильно обурююся і кажу, що в жодні шахи Путін не грає. Тому що шахи – загалом гра не для диктаторів. Шахи ж – гра зі 100-відсотковою інформацією. Ось ви знаєте, що в мене є, які фігури, я знаю, що є у вас. Ну, ми не знаємо про задуми, але матеріал, який можна використовувати для завдання певної шкоди, – він очевидний. Плюс у шахах є дуже чіткі правила, а диктатор правил не любить. Я говорю завжди, що в шахах є фіксовані правила й невідомий результат. У путінській Росії рівно все навпаки: результат той самий, а правила змінюються, як йому заманеться. Тому якщо [у випадку з Путіним] ми намагаємося взяти якусь гру – настільну, азартну гру, – то це, звісно, покер. І тут Путін, як і будь-який диктатор, почувається як риба у воді. Саме тому, що в покері ви можете блефувати", – сказав Каспаров.
Трансляція інтерв'ю розпочнеться о 18.00.
Каспаров народився 1963 року в Баку (Азербайджан). Ім'я за народження – Гаррі Кімович Вайнштейн. У 1986 році Каспаров закінчив педагогічний інститут іноземних мов в Азербайджані. Під час вірменського погрому в Баку 1990 року разом із сім'єю переїхав до Москви.
Займатися шахами почав у сім років. У 1980 році став наймолодшим у світі гросмейстером. У 1981 році виборов звання чемпіона СРСР із шахів. У 1985 році став 13-м чемпіоном світу із шахів. Каспаров п'ять разів захищав звання чемпіона світу, зокрема в матчах проти головного суперника Карпова, проте втратив його, зазнавши поразки від Володимира Крамника 2000 року. У 2005 році завершив спортивну кар'єру, присвятивши себе літературній та політичній діяльності.
Автор кількох книжок, серед яких – серія "Мої великі попередники", яка складається з докладних біографій та аналізу партій видатних шахістів минулого, "Зима близько: чому Володимира Путіна та ворогів вільного світу треба зупинити", "Людина і комп'ютер. Погляд у майбутнє".
Від початку 1990-х бере активну участь у політичному житті Росії. Є одним із лідерів російської опозиції, багато років критикує політику Путіна. Бере участь у низці опозиційних рухів, зокрема є співзасновником Форуму вільної Росії.
У 2013 році, побоюючись політичного переслідування, із сім'єю переїхав жити у США.
