Каспаров про санкції Заходу: З часів анексії Криму кількість російських олігархів у Forbes зросла

28 січня 2022, 18.11 Этот материал также можно прочитать на русском

Не всі олігархи в оточенні Путіна готові до повномасштабної війни з Україною, оскільки їхні капітали можуть постраждати від західних санкцій, вважає Гаррі Каспаров
Фото: EPA

Уперше з 2014 року західні санкції почали становити загрозу олігархам з оточення президента Росії Володимира Путіна. Про це 27 січня на прем'єрі суспільно-політичного токшоу "ГОРДОН" на YouTube-каналі "Дмитрий Гордон" сказав 13-й чемпіон світу з шахів, російський опозиціонер Гаррі Каспаров.

Він відповів на запитання ведучої токшоу Олесі Бацман про те, чи війна з Україною вигідна олігархам з оточення Путіна.

"Напевне, не вигідна, тому що великі гроші взагалі війни не люблять. Окрім того, не забуватимемо, де ці гроші. Ці гроші не у Росії, не у Китаї, не у Венесуелі. Вони – у вільному світі. І вперше американська адміністрація і англійці теж заговорили про справжні санкції. Те, що відбувалося досі, назвати санкціями не можна. Це була просто сплата боргу громадській думці", – сказав політик.

На думку Каспарова, список найбагатших людей за версією журналу Forbes добре демонструє, наскільки західні санкції вдарили по путінських олігархах.

"Із часів анексії Криму Німеччина збільшила, по-моєму, удвічі обсяг закупівель російського газу. Кількість олігархів у списку Forbes зросла. І це прямий індикатор того, що санкції їх не торкнулися. Ось зараз у них вперше, так само як і у Путіна, буде дилема – що з ними станеться, якщо розпочнуться бойові дії? Мені здається, це може призвести до змін балансу сил у Росії. Так, якісь люди навколо Путіна, як завжди навколо диктатора, готові йти до кінця. Але не всі готові на це. І в цьому плані те, що зараз відбувається, може стати серйозним випробуванням на міцність путінської системи", – резюмував опозиціонер.

Контекст

Щодо Росії ввели економічні санкції Сполучені Штати, Євросоюз та деякі інші країни навесні 2014 року після того, якРосія анексувала український півострів Крим і розпочала воєнну агресію на сході України. Санкційні пакети кілька разів розширювали і посилювали. Востаннє їх продовжили торік у березні.
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною. Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов повідомляв 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
17 грудня на тлі нарощування російських військ поблизу кордонів України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" та відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
У Білому домі заявили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі.
У зв'язку з цією ескалацією США і країни ЄС останнім часом говорять про ймовірні нові санкції проти Росії. Президент України Володимир Зеленський закликав США ввести санкції проти РФ до початку повномасштабного вторгнення, а не після. Проте держсекретар США Ентоні Блінкен вважає, що мета санкцій полягає у стримуванні російської агресії, а якщо їх ввести зараз, це стримування припиниться.
Глава Міноборони України Олексій Резніков заявив 24 січня, що Росія не створила жодного ударного угруповання, що свідчило б про підготовку її вторгнення в Україну. На думку Данілова, повномасштабне вторгнення Росії в Україну на сьогодні неможливе.
27 січня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів телефонну розмову з високим представником ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозепом Боррелем. Співрозмовники обговорили підготовку санкцій проти РФ для стримування Росії від втілення агресивних планів щодо України і Європи.