Блінкен розповів, чому США не вводитимуть санкцій проти РФ до її вторгнення в Україну

Політика

Держсекретар США Ентоні Блінкен в інтерв'ю каналу CNN, яке вийшло 23 січня, пояснив, чому США не вводитимуть санкцій проти Росії до її вторгнення в Україну.

"Коли йдеться про санкції, мета цих санкцій полягає у стримуванні російської агресії. І тому, якщо вони спрацюють зараз, ви втратите стримувальний ефект", – заявив він.

Блінкен наголосив, що США "не чекають, а вже зараз багато роблять".

"Сполучені Штати беруть на себе провідну роль в об'єднанні країн у всій Європі і навіть за її межами щодо масштабних наслідків для Росії, якщо вона вдасться до нових агресивних дій в Україні. Як я вже згадував, ми надаємо і торік самі надали більше військової допомоги Україні, ніж будь-якого іншого року в минулому. Ми виступаємо проти тих, хто всередині України намагається дестабілізувати уряд. Тому ми вживаємо конкретних заходів", – пояснив держсекретар.

12 січня на сайті Сенату США опублікували новий пакет санкцій, які пропонують накласти на РФ у разі, якщо уряд Росії або його союзники ухвалять рішення про "ескалаційні військові операції або іншу дестабілізувальну агресію проти України". Вони торкнуться особисто президента РФ Володимира Путіна та його оточення.

Президент США Джо Байден під час пресконференції 19 січня застеріг РФ від вторгнення в Україну.

"Якщо [росіяни] зроблять те, що вони здатні зробити, це стане катастрофою для РФ. Наші союзники та партнери готові вжити жорстких заходів, які завдадуть значної шкоди Росії та російській економіці", – сказав американський президент.

Він додав, що РФ "ніколи не стикалася із санкціями, які США пообіцяли ввести".

За інформацією Axios, президент України Володимир Зеленський заявив сенаторам США під час зустрічі 17 січня, що санкції після вторгнення Росії в Україну не мають сенсу. На його думку, рестрикції треба вводити зараз.

Міністр оборони України Олексій Резніков заявляв, що країни Заходу мають ввести санкції проти Росії до її ймовірного вторгнення в Україну, а не після нього.

Контекст

Навесні Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруженості на кордоні.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від прийняття до Альянсу держав, які раніше входили до складу СРСР.
23 грудня на щорічній пресконференції президент РФ Володимир Путін відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні і на історичну перспективу".
10-го, 12-го і 13 січня відбувалися переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхнім підсумком у Росії заявили, що не дістали від США і НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація та дипломатія або конфронтація та наслідки.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише Україна і 30 країн – членів Альянсу, і наголосив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
Заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд в інтерв'ю Financial Times, яке вийшло 15 січня, заявила, що США мають низку сценаріїв на випадок вторгнення РФ до України. У Кремлі 17 січня відповіли, що Москва також розглядає різні сценарії подальших дій.
У Білому домі заявили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі.