Про це під час онлайн-брифінгу 20 січня, який транслювали у Facebook МЗС України, заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
"Наша позиція… Росія здатна діяти нелінійно, але помилки 2014 року не мають права на повторення. Тому ми не сприймемо жодні спроби, якщо вони будуть, пояснити Україні, що не треба чогось робити для стримування вторгнення Росії, тому що це недостатньо велике вторгнення або недостатньо доказів, що це саме російські солдати, може, це знову фермери, шахтарі або взагалі невідомі "зелені чоловічки", – сказав Кулеба.
За його словами, все це Україна вже давно пройшла – "всі ці уроки історії вивчені".
"Ми не будемо знову платити кров'ю своїх громадян за нездатність партнерів швидко і чітко робити висновки щодо дій РФ. Ми про це говоримо відверто. У мене немає жодних сумнівів ані в тому, що США підтримують нас... ані в тому, що вони підтримують нас не лише словами, але й конкретними справами. Ані в тому, що у разі початку активних бойових дій у США та ЄС не буде іншого вибору, як застосувати відповідні жорсткі санкції у відповідь щодо Росії", – наголосив Кулеба.
Контекст
Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти та докази, надані Україною.
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов повідомляв 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" та відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили у СРСР.
23 грудня на щорічній пресконференції президент РФ Володимир Путін відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні та на історичну перспективу".
10-го, 12-го та 13 січня 2022 року відбувалися переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхнім підсумком у Росії заявили, що не дістали від США та НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація та дипломатія або конфронтація й наслідки.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України у НАТО можуть обговорювати лише Україна і 30 країн – членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
Заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд в інтерв'ю Financial Times, яке вийшло 15 січня, заявила, що США мають низку сценаріїв на випадок вторгнення РФ в Україну. У Кремлі 17 січня відповіли, що Москва також розглядає різні сценарії подальших дій.
У Білому домі заявили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі.
+18 Київ
