Історія довела, що у 90-х ядерного роззброєння найбільше заслуговувала Росія. Вона заслуговує цього і зараз

Політика

Президент України Володимир Зеленський закликає до ядерного роззброєння країни-агресора Росії. Про це він сказав у своєму виступі під час загальних дебатів 78-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, трансляцію вели на сторінці президента у Facebook.

Президент зазначив, що ХХ століття навчило світ утримуватися від застосування зброї масового знищення – не розгортати її, не поширювати її і не погрожувати нею, але сприяти ядерному роззброєнню.

"Це хороша стратегія, але вона не повинна бути єдиною стратегією для захисту світу від останньої війни. Україна відмовилася від свого третього за величиною ядерного арсеналу. Тоді світ вирішив, що Росія має стати хранителькою такої сили. Але подальша історія довела, що саме Росія найбільше заслуговувала на ядерне роззброєння ще тоді, у 1990-х. І Росія заслуговує на це зараз: терористи не мають права володіти ядерною зброєю", – продовжив він.

Зеленський підкреслив, що "не ядерна зброя зараз найстрашніша", адже поки країна-агресор її не використовувала.

Тим часом масове знищення набрало обертів, додав він. Росія використовує як зброю багато інших речей, зокрема продовольство та енергію, сказав Зеленський і розповів учасникам дебатів про атаки РФ на українські порти, захоплення росіянами Запорізької атомної електростанції та незаконну депортацію українських дітей у країну-агресор.

Контекст

5 грудня 1994 року було підписано Будапештський меморандум, згідно з яким країни-підписанти – Великобританія, Росія та США – зобов'язалися бути гарантами незалежності, суверенітету і кордонів України, а також утримуватися від застосування проти України будь-якої зброї, а Україна натомість відмовилася від свого ядерного статусу. Під меморандумом поставили свої підписи тодішні президент України Леонід Кучма, президент РФ Борис Єльцин, президент США Білл Клінтон і прем'єр Великобританії Джон Мейджор. Росія 2014 року порушила умови меморандуму, анексувавши Крим і розпочавши збройну агресію на Донбасі.
Наприкінці лютого 2022 року, невдовзі після відкритого вторгнення Росії в Україну, Путін наказав перевести сили стримування армії РФ, куди належить і ядерна зброя, в особливий режим бойового чергування. Він пояснив своє рішення "агресивними висловлюваннями" з боку найвищих посадовців країн НАТО на адресу Росії.
Президент США Джо Байден у відповідь назвав ці заяви безвідповідальними.
У вересні Путін заявив про готовність застосувати ядерну зброю у разі загрози територіальній цілісності Росії. За місяць він заявив, що Росія "ніколи не говорила" про можливість застосування своєї ядерної зброї, а "тільки натяками відповідала".
Зеленський говорив, що не вірить у те, що РФ застосує ядерну зброю. Однак у червні 2023 року він додав, що "не може сказати напевно, особливо про людину, яка не має зв'язку з реальністю".
Байден заявив у червні, що вважає загрозу застосування Путіним тактичної ядерної зброї реальною. Однак у липні президент США уточнив, що не бачить "будь-яких реальних перспектив" застосування Росією цієї зброї.
За оцінками Пентагону, в арсеналі Росії є до 2 тис. одиниць тактичної ядерної зброї, призначеної для застосування на полях битв із метою придушення звичайних сил, пише The New York Times.