15 січня ЗМІ, зокрема Agence France-Presse, поінформували, що відмовитися від нападу на Іран Трампа вмовила влада Саудівської Аравії, Катару й Оману.
Зокрема, арабські країни під час непублічних контактів указали американській адміністрації, що спроба повалити іранський режим стане потрясінням для нафтових ринків і зрештою завдасть збитків економіці США.
Журналісти запитали 16 січня Трампа, чи намагалася влада арабських держав й Ізраїлю переконати його не завдавати ударів по Ірану.
"Ніхто мене не переконав. Я сам себе переконав", – відповів американський президент.
За словами Трампа, на його рішення сильно вплинуло те, що влада Ірану скасувала понад 800 страт і "нікого не повісила" 15 січня.
Контекст
28 грудня 2025 року в Ірані розпочалися масові антиурядові протести на тлі економічних проблем у країні. Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї назвав протестувальників "бунтівниками" й закликав до придушення демонстрацій. Між протестувальниками і правоохоронцями виникли сутички, котрі, як писало Reuters, стали найкривавішими за останні три роки.
ЗМІ писали 13 січня 2026-го, що в Ірані загинуло 12 тис. протестувальників, більшість – за два дні.
Раніше, 10 січня, армія Ірану заявила про готовність приєднатися до придушення протестів у країні. Генпрокурор Ірану погрожував стратою учасникам протестів. Того самого дня Трамп заявив, що США готові прийти на допомогу Ірану.
13 січня Трамп написав, що "допомога вже в дорозі".
Про те, що операція США проти Ірану "видається ймовірною" й може початися протягом найближчих 24 годин, 14 січня писало Reuters із посиланням на двох європейських чиновників. Однак 15 січня посол Ірану в Пакистані Реза Амірі Могадам заявив, що Трамп уже повідомив Тегерану, що "не нападатиме на країну".
WSJ поінформувала 15 січня, що в Ірані різко скоротилися антиурядові протести через жорстоке поводження влади з протестувальниками.