Євросоюз стає "зоною інтересів", і кожен має подбати про себе

Політика

Україна й Польща здатні до компромісу з дотриманням національних інтересів обох країн. Про це прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск сказав 15 січня на пресконференції після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, який перебуває у Варшаві. Трансляцію вели на сторінці Зеленського у Facebook.

За словами Туска, Варшава й Київ не мають "повторити помилки попередників".

"Ми намагатимемося дивитися в майбутнє, розуміючи й поважаючи історію. Будемо діяти конкретно й зараз на користь Польщі й України, шукати спільні інтереси. Насправді це не так і складно", – сказав він.

Євросоюз, куди прагне Україна, залишається простором безпеки, але й стає "простором інтересів", зазначив глава польського уряду.

"І кожен має подбати про них. Ми допомагатимемо Україні, але й захищатимемо свої національні інтереси", – сказав Туск.

Він подякував Зеленському за останні рішення стосовно відновлення історичної пам'яті про Волинську трагедію. За словами Туска, такі теми "потребують співчуття з боку України щодо Польщі й з боку Польщі щодо України".

11 січня стало відомо, що Україна й Польща обмінялися списками місць, де шукатимуть останки жертв взаємних історичних конфліктів для подальшої ексгумації. Український президент, відповідаючи на запитання про вплив теми Волинської трагедії на підтримку України Польщею, заявив про значні "кроки вперед" у врегулюванні історичних розбіжностей.

Контекст

Волинська трагедія (у польській історіографії – Волинська різанина) – низка взаємних етнічних чисток, які в роки Другої світової війни на Волині проводили Українська повстанська армія з одного боку, Армія Крайова й інші польські формування – з іншого. Точна кількість жертв з обох сторін невідома. Вважають, що жертвами чисток стали 25–100 тис. поляків і від кількох тисяч до 24 тис. українців.
Трактування цих подій є одним із найскладніших питань у відносинах України й Польщі. 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом. У відповідь Верховна Рада ухвалила заяву, у якій назвала рішення польського Сейму некоректним оцінюванням трагічних подій.
2017 року Україна у відповідь на руйнування та пошкодження українських пам'яток на території Польщі ввела мораторій на ексгумацію поховань поляків на українській території. Усі ці роки це питання порушували між країнами. Польща заявила, що обговорюватиме питання ексгумації поляків у межах переговорів щодо вступу України в ЄС. У Варшаві зазначили, що якщо цю частину питання "не буде закрито", то Україна не наближатиметься до вступу в Євросоюз.
У жовтні 2024 року в Українському інституті національної пам'яті повідомили, що 2025 року в Рівненській області можуть провести роботи з пошуку й ексгумації поляків, котрі стали жертвами Волинської трагедії, хоча зазначили, що багато заяв, які звучать у Польщі щодо цієї теми, "непрофесійні". 25 листопада того самого року міністри закордонних справ Польщі й України Радослав Сікорський та Андрій Сибіга ухвалили спільну заяву про створення українсько-польської робочої групи, яка займатиметься питанням ексгумації жертв Волинської трагедії.