Клімкін вважає, що перед засіданням РНБО щодо мігрантів Україні необхідно було проконсультуватися з Євросоюзом

Політика

Засідання Ради національної безпеки та оборони (РНБО) України щодо пов'язаної з Білоруссю міграційної кризи потрібно було проводити після консультацій із міжнародними партнерами. Таку думку колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін висловив 10 листопада у Facebook.

"Засідання РНБО слід було провести після зустрічей секретарів рад безпеки. Як мінімум України, Польщі, Литви та Латвії за участю Брюсселя. Щоб вийти із спільною позицією та спільною стратегією. Щоб нам терміново допомогли так само, як допоможуть членам ЄС. Щоб дали нам гарантії, що допоможуть із біженцями (або візьмуть до ЄС, або допоможуть відправити додому)", – написав він.

Український дипломат вважає, що це було б "солідарністю з Євросоюзом, без якої немає євроінтеграції".

"Проведення РНБО щодо російської спецоперації з біженцями в Білорусі – це правильна історія. Людей, як скот, цинічно вантажать на літаки і потім женуть на кордон із Євросоюзом. Мені пишуть білоруські друзі, що деяким навіть гроші дають, щоб вони атакували кордони ЄС. Здається, [президент РФ Володимир] Путін не тільки шантажує Євросоюз, а й тролить [президента США Джо] Байдена. Згадайте ситуацію на кордоні США з Мексикою", – пояснив Клімкін.

Контекст

На засіданні РНБО 10 листопада питання ситуації з мігрантами на кордоні Білорусі з Польщею було головним, говорив секретар РНБО Олексій Данілов. "Прийнято відповідне рішення", – додав він. Данілов уточнив, що "усі відповідні відомства отримали відповідні вказівки, які найближчим часом буде оформлено в нормативно-правовий документ, і всі вони будуть обов'язково їх виконувати".
17 вересня прем'єр-міністр Польщі Моравецький заявив, що на території Білорусі перебуває понад 10 тис. мігрантів із країн Близького Сходу, яких можуть використати для проведення гібридної атаки проти Польщі та Литви.
За даними видання Welt am Sonntag, Білорусь подвоїла кількість авіарейсів із країн Близького Сходу, їх найчастіше використовують нелегали для подальшої міграції до країн ЄС.
Через наплив мігрантів уряди Литви, Латвії та Польщі вирішили побудувати паркан на кордонах із Білоруссю.
7 листопада нелегальні мігранти атакували пости польських прикордонників та намагалися зламати паркан на кордоні з Білоруссю.
Уранці 8 листопада білоруські ЗМІ повідомили, що до кордону з Польщею вирушила численна колона мігрантів, їх супроводжують люди у військовій формі. У Держприкордонкомітеті Білорусі заявили, що на цей "крок відчаю" біженців "спонукали байдужість і нелюдське ставлення польської влади", а білоруська сторона "вживає необхідних заходів для забезпечення безперебійного функціонування каналів міжнародного сполучення, а також безпеки людей, які рухаються автомагістраллю".
У зв'язку із цим міністерство оборони Польщі підвищило готовність військ територіальної оборони на кордоні з Білоруссю. На кордоні чергує понад 12 тис. солдатів. Окрім того, Польща спрямувала для патрулювання кордону з Білоруссю військові гелікоптери.
У Євросоюзі пояснили, що мігрантів до Білорусі залучають через білоруські диппредставництва.
Моравецький 10 листопада закликав Євросоюз запровадити додаткові санкції проти Білорусі через ситуацію з мігрантами.