"Колегам, які працюють у різних містах Росії – Москві, Ростові, Санкт-Петербурзі, Новосибірську, – не позаздриш. В умовах фактично відкритого конфлікту кожен із них перебуває під постійним тиском не тільки спецслужб, а й настроїв громадськості", – сказав він.
Баньков припустив, що випадки, схожі на антиукраїнської акції біля посольства України в Москві, можуть повторюватися.
Він нагадав, що Віденська конвенція про дипломатичні зносини зобов'язує владу країни перебування гарантувати спокій і безпеку іноземного дипломатичного корпусу.
"Попри це, сама атмосфера відносин із цією країною може впливати й на побут наших співробітників. Саме через це свого часу було ухвалене рішення, наприклад, про повернення сімей, дітей, співробітників українських дипломатичних установ у Росії. Адже нагнітання й атмосфера конфліктності створювали шалений тиск, насамперед у побутовому плані на них, це дуже сильно впливало на роботу співробітників. Зараз немає жорсткого імперативу про те, що не можна родинам українських дипломатів у РФ бути з ними, як це було у 2014 році, але скажу вам відверто, небагато сімей наших співробітників зараз перебувають разом із ними в Росії", – додав Баньков.
За його словами, від початку військової агресії РФ 2014 року Україна вдвічі скоротила кількість своїх дипломатів на території Росії. Зараз у всіх дипустановах України у РФ працює 37 співробітників. В Україні 69 російських дипломатів, скільки адміністративних співробітників диппредставництв, держсекретар МЗС не уточнив.
Контекст
Відразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази. За даними ООН, за час конфлікту загинуло приблизно 13 тис. людей.
2014 року Україна і Росія відкликали своїх послів і знизили рівень диппредставництв до тимчасового повіреного. Українську місію зараз очолює тимчасовий повірений у справах України Василь Покотило, російську – Олександр Лукашик.
16 квітня 2021 року в Санкт-Петербурзі затримали українського консула Олександра Сосонюка нібито під час надання йому "закритої інформації з бази даних правоохоронних органів і ФСБ Росії", згодом його відпустили.
17 квітня у МЗС РФ викликали тимчасового повіреного у справах України Василя Покотила "у зв'язку із протиправною діяльністю консула Генерального консульства України в Санкт-Петербурзі". Йому оголосили про "небажаність перебування" консула на території Росії. Сосонюку рекомендували виїхати із РФ протягом 72 годин, починаючи з 19 квітня.
У МЗС України назвали інцидент грубою провокацією з боку РФ. У зв'язку з тим, що відбувається, у відомстві повідомили, що старший дипломат посольства Росії в Києві має покинути територію України.
20 квітня МЗС Росії опублікувало заяву, у якій назвало вислання радника російського посольства з Києва "черговим недружнім кроком української сторони". У відомстві підкреслили, що не можуть розглядати вислання російського дипломата з України "як симетричний захід і залишають за собою право на кроки у відповідь щодо одного з дипломатів посольства України в Москві".
21 квітня МЗС України поінформувало, що Сосонюк виїхав із РФ.
26 квітня МЗС РФ оголосило персоною нон ґрата співробітника українського посольства в Москві. Йому рекомендували покинути Росію до кінця дня 30 квітня.
Україна у відповідь заявила про вислання російського консула в Одесі. Він теж має виїхати до кінця дня 30 квітня.