Кравчук: Мінські угоди не можуть бути виконані

"На чолі з паном [експрезидентом України Петром] Порошенком записали одне, а тепер вимагають інше. А ті, хто підписав, нам нагадують, що міжнародні домовленості треба виконувати. Ми зараз знаходимося в досить непростій ситуації: є Мінські угоди, але вони не можуть бути виконані з огляду на зрозумілі причини. А також тому, що, коли вони підписувалися, уже було зрозуміло, що вони не будуть виконані. Але, згідно з міжнародними домовленостями, такі угоди не можуть бути скасовані однією стороною", – поділився думкою Кравчук.

Вихід із ситуації, що склалася, слід шукати в нормандському форматі, вважає перший президент України. Він висловив надію, що після перемовин радників глав країн "Нормандської четвірки", які відбуваються сьогодні в Берліні, проведуть новий саміт за участю президентів України, Франції та Росії, а також канцлерки Німеччини.

"Я думаю, що на відповідних умовах і під час таких зустрічей це питання потрібно вирішувати. Тільки на такому рівні", – сказав Кравчук.

2014 року, відразу після анексії Криму, Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази.

5 вересня 2014 року тристороння контактна група у складі представників України, Росії та ОБСЄ затвердила 12 пунктів Мінських угод. Під ними поставили свої підписи також тодішні ватажки бойовиків "ДНР" і "ЛНР".

12 лютого 2015 року за посередництва Німеччини і Франції уклали другі Мінські угоди. Вони передбачають припинення вогню, відведення важких видів озброєння, моніторинг міжнародних спостерігачів, проведення місцевих виборів відповідно до українського законодавства, амністію учасникам конфлікту, звільнення і обмін полоненими, доступ гуманітарних місій для допомоги нужденним, повернення Україні контролю над кордоном, проведення в Україні конституційної реформи в частині децентралізації. З українського боку документ погодив п'ятий президент країни Порошенко.

Перемовини про врегулювання конфлікту проводять у межах тристоронньої контактної групи в Мінську (Україна – ОБСЄ – Росія) і "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).

9 грудня 2019 року в Парижі відбувся перший протягом трьох років саміт лідерів "Нормандської четвірки". У підсумковому комюніке написано, що сторони домовилися про припинення вогню, відкриття нових пунктів пропуску, обмін утримуваними особами за формулою "всіх на всіх" до 31 грудня 2019 року, розведення сил і засобів на трьох нових ділянках на Донбасі, продовження на рік дії закону "про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" і розширення мандата спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Домовленості виконали частково. Планували, що наступний саміт відбудеться в березні – квітні 2020 року, однак цього не сталося.

Як казав Кравчук, на засіданні ТКГ 18–19 серпня 2020 року Росія висунула ультиматум, заявивши, що чергові місцеві вибори 25 жовтня 2020 року потрібно проводити на всій території України, включно з окупованою.