$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +13 Київ

Кулеба обговорив із главою МЗС Польщі "Північний потік – 2"

Кулеба обговорив із главою МЗС Польщі "Північний потік – 2" Рау і Кулеба зустрілися в межах Анталійського дипломатичного форуму
Фото: mfa.gov.ua
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зустрівся з міністром закордонних справ Польщі Збігнєвом Рау в межах Анталійського дипломатичного форуму. Про це повідомила пресслужба МЗС України 19 червня.

"Дмитро Кулеба та Збігнєв Рау підтвердили, що російський проєкт "Північний потік – 2" несе загрози для безпеки обидвох країн і Європи загалом, скоординували позиції щодо протидії його втіленню", – повідомили в МЗС.

Кулеба висловив подяку за підтримку Польщею курсу України на членство в Євросоюзі та НАТО.

"Дмитро Кулеба обговорив із польським колегою подальші кроки, які Альянс може здійснити для пришвидшення євроатлантичної інтеграції України та зміцнення обороноздатності нашої держави", – зазначили у пресслужбі.

Також міністри обговорили підготовку до зустрічі Люблінського трикутника, яка має відбутися у Вільнюсі.

Контекст

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, – під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.

Будівництво заморожували у 2019 році, коли було добудовано 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року. Президент РФ Володимир Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".

Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.

Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або вже на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.

Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".

18 травня Axios написав, що США не вводитимуть санкцій щодо оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.

Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, що беруть участь у будівництві газопроводу.

21 травня Сполучені Штати занесли до санкційного списку 13 російських суден, дві компанії та один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.

Президент України Володимир Зеленський говорив, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії, і як компенсацію за його запуск Україна хоче гарантій безпеки і повернення окупованих територій.