Кулеба: У НАТО було ухвалено рішення, що Альянс не буде на передових ролях у підтримці України

Політика

У НАТО стратегічно було ухвалено рішення, що Альянс не буде серед лідерів із підтримки України у протистоянні російській агресії. Про це в опублікованому 4 липня інтерв'ю LB.ua заявив глава МЗС Дмитро Кулеба.

"Тут є класична історія. Генсек, якого я дуже поважаю, який є дуже крутим лідером, який є дуже прихильним до України, і я йому вдячний за те, що він зробив як генеральний секретар НАТО в межах своїх можливостей. Я знаю, відповідально кажу те, що я кажу. Є НАТО як об’єднання країн, які ухвалюють рішення консенсусом. Так от, у цьому єдиному колі було, на мою думку, ухвалене неформальне рішення: для того, щоб Росія не використовувала аргумент про те, що вона воює з НАТО, Альянс як єдність буде на другорядних ролях. Вони зараз переформатували свій пакет допомоги, там щось відбуватиметься, але стратегічно було ухвалене рішення, що НАТО не буде на передових ролях у підтримці України", – пояснив Кулеба.

За його словами, він не бачить передумов для зміни Альянсом своєї позиції щодо членства України в НАТО.

"Я очікую, що найближчим часом із боку НАТО продовжаться підтвердження, що двері відкриті й рішення Бухарестського саміту залишається в силі. Україна так само залишається на треку євроатлантичної інтеграції, але я не бачу потенціалу в найближчій перспективі, щоб НАТО змінив свою позицію, подібно до Європейського союзу, і почав робити конкретні речі із забезпечення вступу України в Альянс. Що таке НАТО? Це, у принципі, із точки зору управлінської моделі – класична міжнародна організація. От Європейський союз не є класичною організацією: є Єврокомісія, яка має свою волю, так, вона не є незалежною від волі держав-членів, але там інша система балансів", – наголосив міністр.

Контекст

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням. Курс на вступ у НАТО закріплено в Конституції України.
31 березня 2022 року генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що країни Альянсу і далі постачатимуть Україні зброї стільки, скільки потрібно. Він наголосив, що "Україна веде війну за свободу, за демократію, за наші спільні цінності".
У Мадриді з 28-го до 30 червня відбувався саміт НАТО. Це був перший повноцінний саміт Альянсу від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Лідери Альянсу затвердили нову стратегічну концепцію, у якій вказано, що Росія є "найсерйознішою і прямою загрозою" безпеці НАТО, а "сильна, незалежна Україна життєво необхідна для стабільності євроатлантичного простору".
Також країни НАТО затвердили комплексний пакет оборонної допомоги Україні та запросили Фінляндію і Швецію стати членами Альянсу.
Президент Володимир Зеленський, виступаючи перед учасниками саміту, закликав допомогти Україні закінчити війну з Росією перемогою на полі бою, а також заявив, що політика відкритих дверей НАТО не має нагадувати старі турнікети київського метро: на перший погляд, дорога відкрита, але коли підходиш – турнікети закриваються, доки не заплатиш. "Україна ще недостатньо заплатила? Хіба наш внесок у захист Європи та всієї цивілізації досі недостатній?" – сказав глава держави.
Північноатлантичний альянс у новій стратегічній концепції, затвердженій 29 червня, підтвердив рішення Бухарестського саміту 2008 року й усі наступні рішення щодо права України та Грузії на вступ у НАТО. Заступникглави Офісу президента, дипломатичний радник президента Ігор Жовква повідомив, що Україна зберігає курс на вступ у НАТО і "взяла до відома" можливість вступу в Альянс за процедурою, яку зараз проходять Фінляндія та Швеція.