Кулеба про рішення німецької влади стосовно "Північного потоку

Політика

Українська сторона "засмучена" висновком німецької влади про безпеку газопроводу "Північний потік – 2" для Німеччини та Євросоюзу. Про це на брифінгу 27 жовтня заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, повідомляє кореспондент видання "ГОРДОН".

"Що стосується рішення німецького регулятора, то ми засмучені, і вже є позиція "Нафтогазу" із цього питання, тобто безпосередньо компанії, яка залучена у цей процес. І ми донесемо свою позицію до німецьких партнерів, будемо просити і працювати над тим, щоб рішення щодо "Північного потоку – 2" не ухвалювалося квапливо, швидко, без ретельного аналізу та вивчення", – сказав він.

За словами українського дипломата, "якими б швидкими не були дії німецького регулятора, все одно ключове – залучення Європейської комісії до цього процесу".

"Кінцева мета – застосування Третього енергетичного пакету до функціонування "Північного потоку – 2", – підкреслив Кулеба.

Контекст

26 жовтня Міністерство економіки та енергетики ФРН опублікувало пресреліз, у якому зазначило, що сертифікація газопроводу "не ставить під загрозу безпеку постачання газу до Німеччини та Європейського союзу". Свої висновки мінекономіки ФРН передало регулятору – Федеральному мережевому агентству.
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Його будівництво повністю завершено. 4 жовтня 2021 року "Газпром" повідомив, що почав заповнювати газом першу нитку газопроводу.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають трубопровід загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня 2021 року глава Білого дому назвав "контрпродуктивним" із погляду відносин із Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку –2", оскільки газопровід "практично закінчено".
Німеччина та США 21 липня 2021 року повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії та закликає до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "вчинить подальші агресивні дії проти України".
Вищий земельний суд німецького Дюссельдорфа 25 серпня цього року зобов'язав оператора газопроводу бути незалежним від "Газпрому" та дотримуватися європейського законодавства. Гендиректор компанії "Оператор ГТС України" (ОГТСУ) Сергій Макогон заявляв, що це "саме те, на чому наполягає Україна".
В ОГТСУ повідомили, що Nord Stream 2 AG, якою на 100% володіє російський "Газпром", 8 вересня подала заявку на сертифікацію як незалежного оператора системи передавання газопроводу "Північний потік – 2" у Федеральне мережеве агентство ФРН. Його рішення буде надіслано на розгляд Єврокомісії.
До процедури сертифікації допущено державну енергетичну компанію Польщі PGNiG та її німецьке дочірнє підприємство PGNiG Supply & Trading GmbH. Заявку на приєднання до процесу 15 жовтня подала НАК "Нафтогаз України", 20 жовтня – ОГТСУ.
Радник з енергетичної безпеки Держдепартаменту США Амос Хохштайн вважає, що схвалення Німеччиною та Єврокомісією "Північного потоку –2" може тривати до березня 2022 року.
Цього року на ринку газу у Європі фіксують дефіцит. Станом на 20 жовтня, за даними асоціації європейських операторів газової інфраструктури Gas Infrastructure Europe, газові сховища в ЄС та Великобританії заповнено приблизно на 77,24%. У попередні роки перед опалювальним сезоном європейські сховища були заповнені приблизно на 84%, зазначало агентство Reuters.
Поштовхом до зростання цін стали результати аукціону, на якому "Газпром" відмовився бронювати додаткові потужності для транзиту через Україну, писало агентство РБК.
Якщо на початку року ф'ючерси на газовому хабі TTF у Нідерландах коштували майже $250 за 1000 м³, то у вересні ціна на газ у Європі вперше в історії подолала позначку $1000, а 6 жовтня оновила історичний максимум – понад $1900 за 1000 м³.
За даними Reuters станом на кінець вересня, "Газпром", а також норвезька компанія Equinor покривали 60% усього газового ринку Євросоюзу і найбільше виграли від стрибка цін. За підрахунками агентства, ціна на газ у Європі зросла восени щонайменше на 300%.
Група депутатів Європарламенту заявила, що "Газпром" може бути винен у рекордному зростанні цін на газ у Європі та маніпулюванні ринком. Вони вважають, що "Газпром" може використати високі ціни на газ у Європі для одержання дозволу на запуск трубопроводу "Північний потік –2" до схвалення регуляторних органів Берліна та Брюсселя. У "Газпромі" ці звинувачення відкинули.