Німеччина застосує національні санкції проти Росії і закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України". "Це зобов'язання спрямовано на те, щоб Росія не використовувала трубопроводи, зокрема "Північний потік – 2", для досягнення агресивних політичних цілей", – ідеться в тексті.
Транзит через Україну після введення в дію газопроводу має бути продовжено на 10 років (чинний контракт на транзит завершується 2024 року).
"Німеччина зобов'язується використовувати всі доступні засоби впливу, щоб дозволити Україні продовжити угоду про транзит газу з Росією на строк до 10 років і призначити для цієї мети спеціального представника. Переговори мають розпочати якнайшвидше, але не пізніше ніж 1 вересня", – ідеться в заяві.
Окрім того, США і Німеччина "будуть прагнути заохочувати й підтримувати інвестиції в Зелений фонд для України" на суму не менше ніж $1 млрд, яка піде на розвиток поновних джерел енергії в Україні. Німеччина спочатку внесе в цей фонд не менше ніж $175 млн і буде працювати над збільшенням своїх внесків протягом найближчих років.
Німеччина просуватиме двосторонні енергетичні проєкти з Україною, особливо в галузі поновних джерел енергії та енергоефективності, зокрема, підтримає поетапну відмову України від вугілля, що також передбачає призначення спецпосланника зі спеціально виділеним фондом $70 млн.
Німеччина також готова запустити пакет заходів стійкості для України, який підтримає енергетичну безпеку країни, зокрема надати технічну допомогу для інтеграції України в європейську електромережу, допомогти з реформуванням українського енергетичного сектору і розробленням модернізації українських газотранспортних систем.
Контекст
Газопровід "Північний потік – 2" будують дном Балтійського моря, він має зв'язати Росію з Німеччиною. У зв'язку із цим проєктом транзит газу через Україну може опинитися під загрозою.
Виконавчий директор компанії – оператора газопроводу Nord Stream 2 AG Маттіас Варніг 11 липня заявив, що будівництво завершать у серпні. За його словами, "Північний потік – 2" добудовано на 98%.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви й Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
18 травня видання Axios написало, що США не вводитимуть санкцій щодо оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Глава МЗС Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив. 21 травня Сполучені Штати занесли до санкційного списку 13 російських суден, дві компанії й один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван 20 червня заявив, що США й далі вводитимуть санкції проти російських компаній, які беруть участь у будівництві "Північного потоку – 2". У РФ це назвали "бігом із перешкодами по каруселі".
Президент України Володимир Зеленський сказав, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії і як компенсацію за його запуск Україна хоче гарантій безпеки та повернення окупованих територій. На брифінгу за підсумками зустрічі з канцлеркою ФРН Ангелою Меркель 12 липня Зеленський заявив, що питання "Північного потоку – 2" необхідно обговорювати на саміті лідерів "Нормандської четвірки". Меркель зазначила, що Берлін серйозно ставиться до побоювань України через газопровід.
В Офісі президента вважають, що шанси зупинити "Північний потік – 2" все ще є, а спекуляції на тему, що він уже майже готовий, перебільшено.