США й далі вводитимуть санкції проти російських компаній, причетних до газопроводу "Північний потік – 2"

США й далі вводитимуть санкції проти російських компаній, причетних до газопроводу "Північний потік – 2" Байден називав нові санкції проти "Північного потоку – 2" контрпродуктивними для відносин США і ЄС
Фото: ЕРА

Сполучені Штати й далі вводитимуть санкції проти російських компаній, які беруть участь у будівництві газопроводу "Північний потік – 2". Про це заявив радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван в ефірі телеканала CNN 20 червня.

"Насправді ми ввели санкції проти кількох російських організацій, пов'язаних із газопроводом. Щодо двох компаній ми відклали санкції. Одна з них – із Німеччини, інша – зі Швейцарії. Питання в тому, чи будемо ми безпосередньо переслідувати, використовуючи повноваження щодо санкцій, наших європейських партнерів, союзників і друзів. Президент США Джо Байден сказав: я не готовий цього зробити, але я готовий вводити що 90 днів санкції проти російських організацій, які беруть участь у будівництві "Північного потоку – 2", – сказав радник президента США.

Президент США вводив санкції і далі це робитиме щодо організацій із РФ, підсумував Салліван.

Контекст

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, – під американськими санкціями, котрі неодноразово розширювали.

Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року. Президент РФ Володимир Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".

Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie й австрійська OMV.

Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або опинилися на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.

Адміністрація Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".

18 травня Axios написало, що США не вводитимуть санкцій стосовно оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.

Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, що беруть участь у будівництві газопроводу.

21 травня Сполучені Штати додали до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії й один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.

Президент України Володимир Зеленський говорив, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії і як компенсацію за його запуск Україна хоче гарантій безпеки й повернення окупованих територій.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати