"Що ми будемо робити? Є кілька напрямів. По-перше, це питання не закрите. Є приклад OPAL, коли його ввели і насправді він працює лише на 50% – це теж опція про те, що нам треба вимагати застосування європейського законодавства до "Північного потоку" – це один напрям", – сказав глава Міненерго.
Другий напрям, за словами Галущенка – "повернення до ідеї консорціуму про газотранспортну систему, щоб забезпечити транзит територією України".
"Тому що, вибачте, обіцянки про те, що договір буде виконуватися, і його виконання – це різні речі", – підкреслив міністр енергетики.
Він запевнив, що Україна продовжить протистояти реалізації "Північного потоку – 2", але паралельно розглядатиме, "кого можна залучити з партнерів для того, щоб забезпечити функціонування вітчизняної системи".
Контекст
Як повідомляли 17 червня в НАК "Нафтогаз України", на початок місяця в середньому ціни на газ у Європі сягали €25,9/МВт-год, що становить понад $270 за тисячу кубометрів. "Це обумовлено коливаннями цін на енергоринку через те, що РФ штучно обмежує постачання газу з метою створення тиску для завершення будівництва газопроводу "Північний потік – 2", – зазначали в компанії.
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. З кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть у ньому участь, перебувають під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли добудували 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цьогоріч. Президент РФ Володимир Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви і Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або перебувають на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація президента США Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
18 травня Axios написав, що США не вводитимуть санкції стосовно оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.
Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, що беруть участь у будівництві газопроводу.
21 травня Сполучені Штати додали до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії та один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Президент України Володимир Зеленський говорив, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії, і як компенсацію за його запуск Україна хоче гарантій безпеки і повернення окупованих територій.
+3 Київ
