Політика

Верещук про "Північний потік – 2": У 2002 році Кучмі запропонували газотранспортний консорціум, у якому була б і Німеччина

24 травня 2021, 14.49 Этот материал также можно прочитать на русском

Верещук заявила, що Україні не можна здаватися і потрібно продовжувати боротися з "Північним потоком – 2". Фото: пресслужба Ірини Верещук

Україна має і далі боротися з проєктом "Північний потік – 2", навіть якщо його добудують, і у країни є ще приблизно два роки, щоб запобігти наслідкам, заявила в ефірі програми "Україна з Тиграном Мартиросяном" на телеканалі "Україна 24" народна депутатка від "Слуги народу", членкиня комітету ВР із питань нацбезпеки і оборони Ірина Верещук.

"Пан [президент США Джо] Байден об'єктивно прийшов, коли 95% було вже протягнуто. Він прийшов, коли вже залишилося 120 км, якщо я пригадую. І навіть не дивлячись на те, що [попередній президент США Дональд] Трамп був проти і що санкції вводилися, газопровід тягнули. І Німеччина демонструвала егоїзм – свій національний егоїзм, який бачать Польща, Латвія, Литва, Естонія... Німеччина ж є лідером у Європейському союзі, лідером у цивілізованому світі. Польща подала до суду. Ми найняли лобістські компанії, які намагаються пояснити в Конгресі США, яка це буде катастрофа і для Америки, і для України", – розповіла політикиня.

Вона підкреслила, що Україні в цій ситуації здаватися не можна, незважаючи на будівництво "Північного потоку – 2", яке триває.

"Навіть якщо він буде побудований, газ по трубах потече не відразу, і потрібно боротися далі, не складати рук. Років два у нас ще є, але боротьба – це процес, який має тривати. І тут президент [України Володимир Зеленський] не вибирає слів, мені це дуже імпонує. Треба було і попереднім президентам так робити: не шукати собі вигоди і гарного реноме для себе коханого в Америці, а працювати на національний інтерес", – зазначила Верещук.

Вона нагадала, що у другого президента України Леоніда Кучми був шанс побудувати іншу модель використання української газотранспортної системи, у якій брала б участь і Німеччина.

"Давайте подивимося на себе у дзеркало – і на 10–15 років тому. Згадаймо Леоніда Даниловича Кучму і газотранспортний консорціум. У 2002 році була запропонована модель, у якій була і Німеччина, але що тоді сказали? "Ніколи в житті, ніколи". Я пригадую тоді пророчі слова Леоніда Даниловича: "А і Б сиділи на трубі. А упало, Б пропало, пуста труба залишиться", – заявила народна депутатка.

Контекст

Ідея створення газотранспортного консорціуму виникла 2002 року на переговорах тодішніх президента України Леоніда Кучми, канцлера ФРН Герхарда Шредера і президента Росії Володимира Путіна. У 2003 році створили ТОВ "Міжнародний консорціум з управління газотранспортною системою України", у якому по 50% належало "Нафтогазу" і "Газпрому". У процесі переговорів німецьку сторону було усунуто з угоди. Проєкту так і не реалізували, тому що акціонери по-різному бачили, як має працювати це підприємство і хто буде керувати українською ГТС.
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу розпочали 2018 року. З кінця 2019 року на проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, накладено американські санкції, які неодноразово розширювали. Будівництво заморозили, коли було побудовано 93% газопроводу, повідомила компанія-оператор Nord Stream 2 AG. За рік, 11 грудня 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року.
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або перебувають на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала рішуче проти будівництва "Північного потоку – 2". Проте 18 травня видання Axios написало, що його адміністрація не вводитиме санкцій щодо компанії-оператора газопроводу Nord Stream 2 AG. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.
Голова комітету Сенату США з міжнародних відносин Боб Менендес засудив зупинку санкцій проти компанії Nord Stream 2 AG. Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, що беруть участь у будівництві газопроводу "Північний потік – 2".
21 травня Сполучені Штати включили до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії та один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.